Систему судового врядування в Україні слід оптимізувати на основі незалежного функціонального аудиту, - Єврокомісія

Систему судового врядування в Україні «слід покращити та оптимізувати на основі незалежного та професійного функціонального аудиту». Про це йдеться у Звіті Європейської комісії за результатами оцінки готовності України розпочати переговори про вступ до ЄС.

Зокрема, Єврокомісія проаналізувала співвідношення функцій Вищої ради правосуддя, ВККС, Ради суддів, з’їзду суддів, Державної судової адміністрації і зробила висновок, що «враховуючи інституційну складність, функціональні збіги, серйозну нестачу фінансування, велику кількість вакансій та виклики, пов’язані з війною, систему судового врядування слід покращити та оптимізувати на основі незалежного та професійного функціонального аудиту».

Також, на думку ЄК, варто забезпечити проведення перевірки доброчесності у Верховному Суді та інших судах.

«Для боротьби з корупцією у Верховному Суді та інших судах слід використовувати ефективні інструменти доброчесності, зокрема шляхом перевірки доброчесності та декларацій про майно суддів, дисциплінарної бази та вдосконалених процедур відбору з акцентом на доброчесності та професійній етиці», зазначається у Звіті.

Крім того, у Звіті йдеться про необхідність розробки нової стратегії реформи системи правосуддя.

«Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки визначила основні напрями реформ у секторі юстиції, зокрема реорганізацію місцевих судів, реформу ключових органів судового управління, консолідацію ключової функції Верховного Суду для забезпечення єдності практики, розвитку альтернативного вирішення спорів, відбору нових суддів, реформи прокуратури, а також реформи Конституційного Суду. Частину реформаторських заходів, передбачених стратегією, було реалізовано належним чином. Формальної оцінки реалізації стратегії не проводилось. Нову стратегію реформи системи правосуддя у відповідь на виклики воєнного часу все ще необхідно розробити прозоро та інклюзивно і прийняти», зазначається у Звіті.

Серед конкретних заходів у сфері судочинства, Єврокомісія визначила наступні.

• Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва має бути створено новий адміністративний суд, який розглядатиме справи за участю центральних органів влади та укомплектований належним чином перевіреними суддями.
• У наступному році Україна, зокрема, має укомплектувати відкриті вакансії Конституційного Суду України відповідно до прийнятого законодавства;
• відновити відбір звичайних суддів на основі вдосконаленої правової бази, включаючи чіткі критерії доброчесності та професіоналізму та сильну роль Громадської ради доброчесності;
• відновити призупинене у 2019 році кваліфікаційне оцінювання суддів (перевірку);
• запровадити прозорий і заснований на заслугах відбір прокурорів керівного рівня шляхом внесення змін до законодавчої бази та вжиття необхідних інституційних заходів;
• створити службу дисциплінарних інспекторів після прозорого та мерократичного процесу відбору та відновити розгляд дисциплінарних проваджень щодо суддів, які мають пріоритет у резонансних справах та справах, що наближаються до строку давності;
• вжити дієвих заходів щодо усунення корупційних ризиків у Верховному Суді;
• посилити дисциплінарну систему прокурорів шляхом вдосконалення існуючої правової та інституційної бази;
• завершити комплексний ІТ-аудит, включаючи існуючі ІТ-системи, бізнес-процеси та організаційну структуру, і за результатами аудиту прийняти та розпочати впровадження дорожньої карти модернізації ІТ-систем у судовій системі, включаючи розробку нової системи управління справами.
• враховуючи виклики, пов’язані з війною, зокрема переміщення населення та підприємств, Україні слід прийняти законодавство, яке офіційно запроваджує дистанційні слухання та регулює процедурні аспекти таких слухань, повністю поважаючи процесуальні права сторін.

Не оминула Єврокомісія і питання забезпечення єдності судової практики.

«Протягом останніх років українське судочинство докладало значних зусиль для забезпечення єдності судової практики, яка є ключовим елементом верховенства права та правової визначеності. У Верховному Суді запроваджено кілька процедурних фільтрів, запрацювала Велика Палата Верховного Суду. На додаток до існуючого реєстру судових рішень створено електронну базу даних правових позицій Верховного Суду, щоб полегшити ідентифікацію відповідних вказівок Верховного Суду щодо тлумачення та застосування окремих правових норм.

Однак у цій сфері необхідно докласти більше зусиль, оскільки існує різна судова практика, в тому числі в межах одного суду. Доступ до Великої Палати все ще потребує дозволу відповідного касаційного суду, що підриває зусилля щодо уніфікації. Подальші заходи з правової та інституційної реформи мають бути ретельно вивірені та ґрунтуватися на ретельному оцінюванні та інклюзивних консультаціях із залученням суддів та експертів у відповідній галузі», зазначає ЄК.

Реформування КСУ має продовжитися ухваленням закону про конституційну процедуру відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, щоб підвищити прозорість та підзвітність у роботі КСУ та зробити конституційну процедуру більш ефективною.

«Розподіл справ між суддями та прокурорами»

Також Єврокомісія вказує, що хоча розподіл справ між суддями в суді ґрунтується на випадковій (автоматичній) системі, однак через структурні недоліки судової системи, включаючи обмежені ресурси та вплив загарбницької війни, «автоматичний розподіл справ не функціонує належним чином».

Аналогічно, на думку ЄК, все ще необхідно запровадити випадковий розподіл справ між окремими прокурорами на основі суворих і об’єктивних критеріїв, у тому числі спеціалізації, а також належний контроль і гарантії від маніпуляцій, а також дієвий механізм оскарження рішень про відвід прокурора.

Судову систему слід краще фінансувати

Чи не вперше Єврокомісія торкнулася питання недофінансування судів.

«Судова система страждає від серйозного недофінансування, яке ще більше посилюється через агресивну війну та її вплив на державні фінанси. Фінансові ресурси, виділені на судову систему, задовольнили 63,4% загальних потреб у фінансуванні у 2022 році та лише 51,4% у 2023 році. Зокрема, несуддівський персонал у судах відчуває значний недофінансування, що спричиняє їх відтік та порушує роботу судів.

Під час проміжного огляду 2022 року відбулися суттєві зміни до бюджетних призначень на судову систему. Витрати на всі місцеві та апеляційні суди скоротили більш ніж на 10%, а на інші судові установи – на 15-20% порівняно з початковими асигнуваннями на 2022 рік.

Як тільки ситуація з державними фінансами стабілізується, уряд має відновити фінансування судової системи, одночасно здійснюючи ретельно сплановану оптимізацію видатків і мережі судів.

На кінець 2022 року в Україні було 4 643 судді, що в середньому становить 11 суддів на 100 000 жителів, у той час як у середньому по Європі цей показник становив 22,2 судді на 100 000 жителів. За останні кілька років низка судів першої інстанції припинила розгляд справ через гостру нестачу суддів та відсутність ВККС. Понад 100 судів в Україні працювали з укомплектованістю 50% і навіть менше. Між судами по всій країні залишаються значні відмінності в навантаженні. У деяких випадках навантаження на суддів однієї інстанції та юрисдикції може відрізнятися в кілька разів. Уряд планує вирішити цю проблему шляхом оптимізації мережі судів. Однак зміни до Закону про судоустрій від грудня 2022 року перенесли оптимізацію на 1 рік після закінчення воєнного стану. Органи судового управління повинні продовжувати застосовувати інші заходи, включно з добором нових суддів та відрядженням, щоб збалансувати навантаження», - зазначено у звіті.

І хоча Єврокомісія зазначає, що всі ці заходи мають сприяти зміцненню суспільної довіри до судової системи, «яка залишається дуже низькою», однак вказує, що згідно з соціологічними опитуваннями, довіра громадян зростає протягом останніх років. Так, у 2021 році судовій владі довіряли 15,5% респондентів, у 2023 році – 24,8%.

Разом з тим, як констатували у Єврокомісії, «іноземні бізнес-асоціації продовжують називати проблеми з судовою системою та поширеність корупції одними з головних перешкод для ведення бізнесу в Україні».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.