У Нацбанку роз’яснили, чи планують стежити за переказами коштів через платіжні термінали на суми більше 30 тисяч грн

12:30, 4 листопада 2023
Сенсації не відбулося: як зазначили у Нацбанку, ще з 2020 року банки і небанківські установи повинні здійснювати належну перевірку клієнтів, у тому числі, які вносять готівку через термінали для переказу коштів, і громадянам, які здійснюють звичайні платіжні операції, що відповідають їхнім фінансовим можливостям та доходам, не варто хвилюватися.
У Нацбанку роз’яснили, чи планують стежити за переказами коштів через платіжні термінали на суми більше 30 тисяч грн
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

31 жовтня у телеграм-каналах була поширена інформація про те, що Нацбанк начебто зажадав від власників платіжних терміналів (банківських та небанківських) стежити не лише за відправниками готівкових платежів, а й за отримувачами грошей – власниками карток, на які закидають готівку. Також було повідомлено, що власники низки термінальних мереж начебто запускатимуть фінмоніторинг, якщо за місяць на карту надійде від 30 тисяч, від власника рахунку вимагатимуть відповісти на питання про джерело походження коштів.

Національний банк України роз’яснив «Судово-юридичній газеті», чи відповідає дана інформація дійсності.

Так, у НБУ зазначили, що вимоги Нацбанку до фінмоніторингу операцій з поповнення рахунків готівкою через ПТКС лишилися незмінними.

«Національний банк не вводив жодних нових вимог з фінмоніторингу, а інформація, яка шириться на основі матеріалу підсанкційного ресурсу – не відповідає дійсності», - підкреслив Нацбанк.

У НБУ додали, що ще з 2020 року відповідно до вимог законодавства банки і небанківські установи повинні здійснювати належну перевірку клієнтів, у тому числі, які вносять готівку через ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування, тобто термінали) для переказу коштів.

«Для цього під час проведення операцій із внесення готівки через ПТКС для переказу коштів вони мають здійснити верифікацію фізичної особи – платника і отримати певну інформацію про нього (зокрема, прізвище та ім’я, місце проживання платника, інші ідентифікаційні дані).

Мова йде про дотримання вимог законодавства саме надавачами платіжних послуг, а не їхніми клієнтами.

Листом від 27.10.2023 №25-0005/79667 (на який посилається підсанкційний ресурс) Національний банк надав банкам та небанківським установам рекомендації з питань вже діючих норм законодавства та роз’яснив питання можливості використання так званого «інструменту покладання».

Інструмент покладання – це використання банком або небанківською установою інформації від третьої сторони щодо належної перевірки клієнта. Наприклад, фінкомпанія може укласти договір про покладання функцій перевірки клієнта із банком. І після цього використовувати дані щодо належної перевірки своїх клієнтів, надані цим банком.

Така можливість не нова, вона діє з 2020 року. Тобто фактично у листі йдеться про те, що надавачі платіжних послуг можуть покладатися на інших надавачів платіжних послуг, від яких вони можуть отримувати інформацію щодо ідентифікації та верифікації клієнтів, зокрема під час здійснення операцій з поповнення рахунків готівкою через ПТКС», - зазначили у Нацбанку.

Отже, жодних нових вимог або жорсткіших підходів до здійснення заходів з фінмоніторингу для банків та небанківських фінансових установ під час проведення фізичними особами готівкових операцій з використанням ПТКС (у тому числі з використанням платіжних карток), Національний банк цим листом не встановлює.

«Громадянам, які здійснюють звичайні платіжні операції, що відповідають їхнім фінансовим можливостям та доходам, не варто хвилюватися», - додали у НБУ.

Водночас, як підкреслили в установі, Національний банк вимагав і вимагає від усіх учасників фінансового ринку неухильного дотримання вимог законодавства, зокрема, Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Слід нагадати, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», банки будуть ретельніше перевіряти фінансові операції українців і аналізувати їх фінансові можливості. Відповідні зміни набули чинності з 7 вересня 2023 року. Зокрема, банк до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) або під час його подальшого обслуговування, використовуючи ризик-орієнтований підхід, уживає заходів з метою встановлення (перевірки) фінансової можливості клієнта здійснювати заявлений (запланований) ним обсяг фінансових операцій.

Також раніше «Судово-юридична газета» писала, що з 1 серпня 2023 року Нацбанк посилює контроль за поповненням карт через термінали, і квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою ПТКС для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника. Також ми писали, що Національний банк України встановив вимогу для банків актуалізувати особисті дані своїх клієнтів, перевірити їхню достовірність, а також отримати більше інформації про джерела та призначення коштів клієнтів. Актуалізація даних є необхідною для впровадження фінансового моніторингу, який включає аналіз фінансових операцій з метою виявлення можливих випадків відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду