Попри незначне покращення, гострою лишається ситуація з верховенством права. Про це пише в опублікованих даних дослідження КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), яке він робив спеціально для Консультативної місії Європейського Союзу в Україні у вересні 2023 року.
«68% опитаних респондентів вважають, що щоб добитися правосуддя треба комусь заплатити (у 2021 році було 65%). Натомість лише 32% вважають, що така людина, як респондент, здатна протистояння зловживанню посадовцями (32%, у 2021 році – 27%), що звичайна людина може досягти справедливості в Україні (29%, у 2021 році – 25%)», - зазначає КМІС.
Також, як вказано у дослідженні, «найбільший запит – на боротьбу з корупцією».
«Серед 10 реформ 90% респондентів до топ-3 зараховують саме антикорупційну діяльність, зокрема з них 58% вважають це завданням №1 для України.
Інші топ-реформи: завдання, пов’язані з війною (77% зараховують до топ-3) і реформа судової системи (43%)», - вказує Інститут.
«Складна ситуація щодо довіри зберігається з прокуратурою, ДМС, НАБУ і судовою системою. Хоча рівень довіри до них також зріс, але все одно лишається невисоким (25-32%) і при цьому більше людей не довіряють їм.
На інші запитання лише 31-38% респондентів відповіли, що суди і прокурори здатні справедливо карати (причому віра в це стала навіть нижчою, ніж була в 2021 році).
Крім цього лише 33% вважають антикорупційні органи ефективними у боротьбі з корупцією.
Можна говорити, що в нинішній турбулентний період є певне «вікно можливостей» для цих органів для трансформації ставлення до них (тим більше певний позитивний тренд є). Проте водночас відчутним є запит громадськості на більш помітні зусилля з їх боку», - констатують експерти.
«У контексті останніх публічних дискусій щодо декларування доцільно зазначити, що 36% до 47% стало більше тих, хто вважає декларування ефективним антикорупційним інструментом (водночас наразі 41% не вважають так).
Серед інших органів МВС довіряють 42%, а не довіряють – 39%, ДБР – 39% проти 32%. У випадку БЕБ показники 27% проти 32%, але 41% респондентів не мають сформованої думки щодо цього органу», - додають дослідники.
Цікаво, що респонденти констатують недостатнє висвітлення реформ у медіа – лише 15% вважають, що процес реформ добре висвітлюється в медіа, ще 45% вважають висвітлення частковим. Поінформованість про окремі реформи є також невисокою.
Не більше чверті респондентів стежать хоча б час від часу за офіційними каналами комунікації органів у секторі громадської безпеки (відносно найбільше людей говорять СБУ, НПУ, НГУ, РНБО). Враховуючи, що переважно респонденти особисто не контактують з такими органами, їх враження формується через інші медіа канали.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.