Депутати пропонують покращити збір податків з таксистів, кур’єрів, репетиторів, сантехніків, манікюрниць і зобов’язати веб-сайти повідомляти про їх заробіток

17:00, 29 жовтня 2023
Для фахівців, які надають послуги з ремонту та догляду на дому та працюють з онлайн-платформами, зокрема, кур’єрів, таксистів, сантехніків, перукарів пропонують ввести спеціальний режим оподаткування і зобов’язати веб-платформи передавати дані про їх заробіток.
Депутати пропонують покращити збір податків з таксистів, кур’єрів, репетиторів, сантехніків, манікюрниць і зобов’язати веб-сайти повідомляти про їх заробіток
Джерело фото: emaster.in.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як відомо, в Україні існує чимало веб-платформ, які акумулюють у собі різних фахівців з надання послуг ремонту квартир, приладів, прибирання, краси тощо. Народні депутати пропонують збирати дані з таких платформ про заробіток відповідних фахівців, а самим фахівцям запропонувати спеціальний режим оподаткування. Такі зміни передбачені законопроектом 10166 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності, від 20 жовтня, автором якого виступає народний депутат Ярослав Железняк разом з колегами Данилом Гетманцевим, Галиною Третьяковою та іншими.

Так, до Податкового кодексу пропонують ввести термін цифрова платформа – будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт або його частину та застосунки, у тому числі мобільні застосунки, доступне користувачам, що дозволяє фізичним особам прямо або опосередковано отримувати доходи від окремих видів діяльності, визначених статтею 178-1 ПК, шляхом організації надання послуг третім особам – користувачам цифрової платформи. Оператори цифрових платформ протягом 20 календарних днів після завершення звітного (податкового) кварталу зобов’язані подавати Державній податковій службі інформацію про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму оподаткування.

В свою чергу, для таксистів, кур’єрів, сантехніків, електриків та інших осіб, що надають послуги і працюють з онлайн-платформами, а також перекладачів, репетиторів, манікюрниць тощо депутати пропонують запровадити спеціальний режим оподаткування, аби зібрати кошти до бюджету.

Як вказують автори, в Україні діє спрощена система оподаткування є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі, і для яких така діяльність є основною. Проте існує проблема негнучкості строків переходу на єдиний податок та неможливість робити це епізодично, за потреби. З цієї причини, отримувати додаткові до основної роботи заробітки на нерегулярній (наприклад, сезонній) основі у формальному секторі для фізичних осіб обтяжливо та невигідно.

Крім того, певна частина громадян не готова реєструватися через побоювання щодо процесу реєстрації та припинення фізичної особи-підприємця, додаткової звітності, можливих перевірок тощо.

При цьому згідно з даними Державної служби статистики України, у 2021 році приблизно 3,06 мільйона фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих.

Близько 300 тисяч водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з «цифровими платформами». На думку депутатів, від 63% до 100% із постійно зайнятих – будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень.

Загалом фіскальний ефект від своєї пропозиції депутати оцінюють у 1 939 млн грн з потенційно можливих 2 520 млн грн.

Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то відповідно до даних операторів цифрових платформ потенційний фіскальний ефект становить:

1) в сфері онлайн-доставки, де залучені кур'єри (близько 15-20 тисяч кур’єрів) – понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету;

2) у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 тисяч неофіційно зайнятих) – близько 3 млрд грн.

«Враховуючи зазначене, існує значний потенціал щодо обміну інформацією з операторами цифрових платформ, що стане першим кроком для приведення податкового законодавства України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ», - вказують депутати.

Проектом закону передбачається запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності. При цьому скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників). Це такі види діяльності:

  • надання послуг із догляду;
  • надання послуг таксі, та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
  • кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
  • проведення ремонтних робіт об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
  • надання послуг перекладу;
  • дресирування та догляд за домашніми тваринами;
  • діяльність із організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
  • діяльність у сфері охорони здоров'я людини, яка не потребує ліцензії;
  • послуги з виконання фоторобіт;
  • послуги домашньої прислуги;
  • послуги з догляду за дитиною;
  • послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
  • послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
  • послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
  • перукарські послуги на дому, послуги на дому з манікюру та педикюру тощо.

З цією метою законопроектом пропонується:

  • встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі перевищення такої суми – застосовується ставка 18% до суми перевищення;
  • визначити поняття «оператор цифрової платформи», а також покласти на них обов’язок щодо надання контролюючому органу інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму;
  • передбачити, що порушення строків подання інформації контролюючим органам про доходи фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, спричиняє притягнення до відповідальності операторів цифрових платформ – як резидентів, так і нерезидентів;
  • визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролюючим органом з використанням даних реєстраторів розрахункових операцій (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами) та/або операторів цифрових платформ.
  • При цьому фізична особа зобов’язана забезпечити наявність та/або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов’язання. У разі неможливості банком сплатити (перерахувати) до бюджету грошове зобов'язання у зв’язку із відсутністю/недостатністю коштів на спеціальному рахунку та за відсутності факту його оскарження, банк повідомляє контролюючому органу про неможливість перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання, а грошове зобов’язання стає податковим боргом платника податку, який підлягає стягненню тощо.

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Тетяна Стефанів
    Тетяна Стефанів
    суддя Господарського суду Івано-Франківської області
  • Олена Дембіцька
    Олена Дембіцька
    суддя Чернівецького апеляційного суду