Участь ВККС у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді є неправомірною, - висновки провідних вищих навчальних закладів

З метою забезпечення функціонування системи правосуддя у період відсутності повноваженого складу ВККС у червні 2020 року було ухвалено зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» №679-ІХ.

Цим законом, серед іншого, установлено, що Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів ухвалює без рекомендації чи подання ВККС рішення про внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді, повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності цим Законом колегією ВККС суддю було визнано таким, що відповідає займаній посаді (п. 3).

Нівельована необхідність лише технічного подання щодо призначення судді.

Парламент не змінював ані процедури оцінювання, ані Закон «Про Вищу раду правосуддя», а лише виходив із суті існуючих норм, а саме пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та п. 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій та  статус суддів».

Тільки колегія ВККС повноважна вирішувати питання про оцінювання діючого судді та внести подання про його звільнення.

Вказана позиція підтримана Вищою радою правосуддя та Президентом України, адже внесено 125 подань та ухвалено 99 указів. Майже сто суддів другий рік відправляють правосуддя.

Парламент не змінював Закон «Про ВРП» відповідно до п. 13 Прикінцевих та перехідних положень якого тільки за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Тринадцять провідних вищих навчальних закладів України надали свої однозначні правові висновки з цього приводу.

На сторінках нашого видання знайомимо читачів із такими висновками.

Зокрема, Донецький національний університет імені Василя Стуса у результаті проведеного дослідження надав наступні позиції.

Участь ВККС у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді не можна вважати правомірною.

Ч. 2 ст. 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів» не підлягає застосуванню у процедурі оцінювання відповідності судді займаній посаді.

Внесення ВККС у пленарному складі подання до ВРП про звільнення судді на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України не відповідає положенню абзацу 2 пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Національний університет «Одеська юридична академія» у своєму дослідженні також зазначає, що у контексті п. 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» участь ВККС у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді є неправомірною.

Також НУ «Одеська юридична академія» зазначає, що внесення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у пленарному складі подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України не є можливим.

Нижче наводимо висновки.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.