З 18 жовтня всі адвокати, держоргани та юридичні особи неприватної форми власності повинні зареєструвати електронні кабінети: чи не спровокує нечіткість законодавця хаос

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Президент підписав закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах. Відповідний законопроект 7574-д Верховна Рада ухвалила 29 червня.

З 18 жовтня 2023 року закон вводиться в дію в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу і передбачає, що в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді наступні категорії осіб:

• адвокати,
• нотаріуси,
• державні та приватні виконавці,
• арбітражні керуючі,
• судові експерти,
• органи державної влади
• інші державні органи,
• органи місцевого самоврядування,
• інші юридичні особи (усіх форм власності).

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Зміни до ГПК визначають, зокрема те, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Такі ж негативні наслідки розповсюджуються на правила подання апеляційних і касаційних скарг.

Суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Для учасників справ за Цивільним процесуальним кодексом та справ, що розглядаються за Кодексом адмінсудочинства, ситуація є дещо іншою.

Так, як вказано у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону про реєстрацію електронних кабінетів №3200-IX:

«Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування, крім:

підпункту 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу I цього Закону в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону;

підпункту 52 пункту 1, підпункту 52 пункту 2 та підпункту 45 пункту 3 розділу I цього Закону, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності цим Законом».

Отже, відповідні зміни в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства мають бути введені в дію через 7 місяців, з 20 лютого 2024 року.

«Зміни до статті 14, внесені Законом № 3200-IX від 29.06.2023, в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводяться в дію 20.02.2024», - зазначено у наступній редакції Цивільного процесуального кодексу.

Аналогічно зазначено в наступній редакції Кодексі адміністративного судочинства: «Частина шоста статті 18 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 - зміна в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024».

А частина 6 ст. 18 КАСУ передбачає наступне: «Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».

Таким чином, суди цивільної та адміністративної юрисдикції мають «вручну» ідентифікувати на стадії розгляду питання про відкриття провадження, чи є особа публічної або приватної форми власності, розділяти осіб приватного та публічного права та відповідні наслідки відсутності реєстрації таких осіб в підсистемі ЄСІТС. В одному випадку – залишати без руху, а в інших – відкривати провадження.

Адже відповідно до ч.1 статті 169 КАСУ в редакції Закону №3200-IX: «Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його».

Чи не призведе це до хаосу в судовій практиці через нечіткість формулювань законодавців – велике питання. Нагадаємо, що законопроект подав Денис Маслов. 

Крім того, слід нагадати, що відповідно до закону до 18 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя, ДСА та Верховний Суд повинні були б привести свої нормативні документи у відповідність із новим законом. Йдеться про положення, що визначають порядок функціонування ЄСІТС та її окремих підсистем (модулів), Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах та Інструкцію з діловодства Верховного Суду. Адже без регулювання на рівні нормативних актів цих органів працювати цей механізм не зможе.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.