Ліквідація господарських судів матиме руйнівні наслідки для економіки країни, – звернення Асоціації суддів господарських судів

Оптимізація судів через ліквідацію господарських судів створить нові проблеми для учасників процесу та збільшить витрати бюджету, а проблему покращення доступу до правосуддя – не вирішить. Про це зазначається у зверненні голови Асоціації суддів господарських судів України Наталії Богацької до спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука, очільника Комітету ВР з правової політики Дениса Маслова та керівника Дослідницької служби Верховної Ради Лесі Ваолевської стосовно передбачення такої ліквідації у Концепції реформування системи судів.

Крім того, реалізація Концепції на практиці потребуватиме не тільки низки заходів, доцільність кожної з якої має бути ретельно обґрунтована, а і чисельних фінансових та людських витрат, а отже потребує кваліфікованого фінансово-економічного дослідження щодо необхідного обсягу фінансових ресурсів на реалізацію.

Так, Дослідницькою службою Верховної Ради оприлюднено вказану Концепцію реформування системи судів, основний принцип якої визначено як: «Спеціалізація суддів, а не спеціалізація судів».

Зокрема, Концепцією заплановано скорочення кількості окружних (місцевих судів) згідно з адміністративно-територіальною реформою та ліквідація системи господарських судів з передачею повноважень по розгляду господарських спорів окружним (місцевим) та апеляційним судам, в яких створюватимуться секції по розгляду господарських, цивільних, кримінальних спорів, справ з адміністративних правопорушень та справ з питань інтелектуальної власності.

Концепція передбачає проведення оптимізації судів через:

• утворення судових округів - «один район – один суд»;
• створення судів за способом «єдиного вікна» - місцеві загальні суди розглядаються як суди «повної юрисдикції» із запровадженням внутрішньої спеціалізації за галузевою приналежністю справ (секції та палати).

Втім, як вказала Асоціація, навіть у довоєнний період юридичною та науковою спільнотою обґрунтовано наголошувалося на неприпустимості «змін заради змін, адже руйнувати – не будувати», і перш ніж руйнувати, треба всебічно проаналізувати усі ризики таких перетворень.

«Чергові зміни не повинні мати формального підходу на папері, оскільки це призведе не до оптимізації та відновлення, а до невиправданих витрат часу та коштів громадян, погіршення доступу до правосуддя, у кращому випадку, а фактично – до повного колапсу і припинення здійснення правосуддя на невизначений строк», - зазначено у зверненні. 

Зокрема Асоціація нагадала, що ліквідація судів зазвичай потребує вирішення низки питань. Необхідно враховувати, що вирішення організаційно-логістичних та матеріально-технічних питань нарівні із процесом кадрового комплектування мають бути проведені із дотриманням процедури безперервності здійснення судами правосуддя з метою забезпечення державою громадянам конституційного права на доступ до правосуддя.

«На практиці, будуть скасовані усі призначені судові засідання по справам, які знаходяться на різних стадіях розгляду, і продовження судового розгляду стане можливим лише після передачі матеріалів справ до нового суду, прийняття цих справ із новою реєстрацією та визначення складу суду за наслідком автоматизованого розподілу таких справ.

Тобто, слід усвідомлювати, що в один день здійснення правосуддя з розгляду господарських справ в країні буде зупинено щонайменше на пів року та буде залежати від оперативності проведення вищезазначених заходів і від рівня фінансової забезпеченості судової системи.»

Окремо також постане необхідність забезпечення дієвого механізму передачі невирішених судових справ із однієї області до іншої, зокрема в умовах дії воєнного стану та обмеженням можливості безпечного переміщення між областями», - зауважує голова Асоціації. 

Разом з тим, в умовах збройної агресії економіка України зазнала значних втрат, і зараз тривають дискусії стосовно формату відбудови економіки України та принципів використання міжнародної допомоги. 

В свою чергу, будь-яка реорганізація системи судоустрою передбачає низку необхідних законодавчих змін, у тому числі процесуальних; фінансово-економічних витрат; організаційних заходів, пов’язаних із ліквідацією (реорганізацією) та утворенням державного органу.

Асоціацією акцентовано, що «будь-яка реорганізація системи судоустрою передбачає:

• низку необхідних законодавчих змін, у тому числі процесуальних;
• фінансово-економічних витрат;
• організаційних заходів, пов’язаних із ліквідацією (реорганізацією) та утворенням державного органу.

При цьому, щодо організаційних заходів, то д іншого, реорганізація (ліквідація) включає вирішення таких питань, як:

• визначення адміністративно-територіального місця розташування суду із дотриманням принципу доступності до правосуддя;
• наявність приміщень для судів, які забезпечать дотримання державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» щодо розміщення апарату суду;
• визначення граничної чисельності суддів, зокрема для сектору з розгляду господарських спорів, шляхом проведення дослідження з вимірювання навантаження з судового розгляду певної категорії спору з урахуванням, у тому числі, особливостей економічного та демографічного факторів певної адміністративно-територіальної одиниці;
• визначення структури апарату суду, який має забезпечувати належні кадровий, фінансовий, статистичний, аналітичний напрямки роботи суду та напрямок з приймання, опрацювання кореспонденції суду, у тому числі з розгляду господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ.

Слід також враховувати, що кожне з окреслених завдань передбачає окрему низку заходів, які, в свою чергу, пов’язані із фінансовими витратами та є тривалими у часі через складність реалізації.»

Також у Асоціації пояснили, чому реалізація Концепція не призведе до покращення доступу до правосуддя.

«Логістичне розташування та визначення підсудності господарських судів засновані на багаторічному досвіді реалізованих реформ судової системи щодо оптимізації мережі господарських судів, які проводилися з 1991 по 2019 роки, з метою також покращення доступу до правосуддя.

Так, територіальне розташування господарських судів співпадає з адміністративно-територіальним поділом областей. Існуюча мережа робить господарські суди доступними у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці для усіх суб’єктів правовідносин.

Окрім того, доступність господарського судочинства в даний час повністю забезпечується дистанційним правосуддям (електронне судочинство, відеоконференцзв'язок засідань), яке слід і надалі вдосконалювати та розвивати», - вказує Асоціація.

Ще однією з причин доцільності реформування судової системи в Концепції вказано «наявність колізій в регулюванні предметної юрисдикції».

«У першу чергу необхідно вдосконалювати процесуальні норми, якими визначено предметну та суб'єктну підсудність, встановити більш чіткі критерії розмежування задля запобігання виникнення спорів про підсудність, обов'язково беручи до уваги актуальну судову практику», - підкреслено у зверненні.

Асоціація зауважує – від того, що один суд буде розглядати усі справи, спрощення розгляду справ не відбудеться, оскільки процес розгляду справи залежить саме від процесуальних механізмів і обумовлений специфікою та тонкощами регулювання самих правовідносин, з яких вони виникають. Як приклад, слід навести справи про банкрутство, розгляд яких регламентується і Кодексом України з процедур банкрутства, і Господарським процесуальним кодексом України.

Лише спеціалізація судів дозволяє напрацювати єдність практики правозастосування у межах певних правовідносин та здійснювати ефективний та оперативний розгляд справ.

Отже, існує вірогідність того, що запропонована Концепцією спеціалізація суддів у межах загальних судів не зможе виконати вищевказані завдання, тож уніфікація процесів розгляду справ різного характеру через скасування спеціалізації судів та знищення розгалужених інструментів вирішення спорів – це регресивне спрощення, яке обов’язково негативно вплине на ставлення громадян до суду та погіршить стан доступності до суду, і не вирішить проблеми навантаження та фінансування судової системи, а навпаки поглибить колапс, що виник в усіх місцевих та апеляційних судах без виключення.

Враховуючи вищезазначене, в Асоціації підкреслили необхідність у проведенні із залученням самих представників бізнесу, іноземних експертів, представників органів судової системи, суддів, адвокатської та наукової спільнот, профільних асоціацій усіх сфер ґрунтовного та всебічного дослідження доцільності запропонованих Концепцією змін.

Нижче наводимо текст звернення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.