Олександр Корнієнко: Не у всіх країнах Європи є законодавча ініціатива окремих народних депутатів

07:30, 14 вересня 2023

Перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко: Досвід показав, що часто право індивідуальної законодавчої ініціативи використовується або у комунікаційно-рекламних цілях, або для блокування реформ.

Олександр Корнієнко: Не у всіх країнах Європи є законодавча ініціатива окремих народних депутатів

Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховній Раді треба працювати над підвищенням якості нормативно-правових актів. Однією з гілок дискусії у цьому питанні є питання права індивідуальної законодавчої ініціативи окремих народних депутатів. Про суть цієї дискусії розповів перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко під час круглого столу 13 вересня.

«Дане питання популярне у середовищі фахівців з конституційного права, і про це багато казав Пет Кокс, який пропонував реформу українського парламенту.

Не у всіх країнах Європи є законодавча ініціатива окремих народних депутатів. Не у всіх країнах взагалі є законодавча ініціатива депутатів. У Європарламенті – органі, на який ми намагаємося рівнятися, немає законодавчої ініціативи депутатів.

Тобто, досвід показав, що дуже часто право індивідуальної законодавчої ініціативи використовується або у комунікаційно-рекламних цілях (коли депутати реєструють законопроекти на зразок зміни тексту Гімну) або у напрямку блокування реформ – тому що правки це теж індивідуальна законодавча ініціатива», - зазначив Олександр Корнієнко.

Зокрема, тут він згадав про більш, ніж 7 тисяч правок при зміні законодавства про ринок землі.

«Інше питання – це питання інституційної спроможності. Якщо казати про Верховну Раду, це подальше реформування апарату, це перегрупування, переструктурування, створення Дослідницької служби, яка вже працює. Переструктурування підходів до роботи Головного науково-експертного управління, Головного юридичного управління. Можливо, якесь інше бачення їх роботи», зазначив Олександр Корнієнко.

Так, за його словами, аналіз різного іноземного досвіду демонструє, що механізм, за яким два різних підрозділи займається експертизою законопроекту перед першим читанням і перед другим читанням – це лише українське ноу-хау. «Хоча, звичайно, наукову експертизу законопроектів треба зберегти», додав перший віце-спікер.

Нагадаємо, кілька років тому дискутувалося питання ліквідації Головного науково-експертного управління Верховної Ради та передачі відповідних повноважень Дослідницькій службі Верховної Ради. Втім, наразі функціонує і Дослідницька служба, яка нещодавно презентувала результати роботи, і ГНЕУ ВР.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Читайте також

Контакти