У парламенті підготували зміни щодо конфіскації товарів, переміщених через кордон з приховуванням від митного контролю

Як відомо, 5 липня 2023 року Конституційний Суд України прийняв Рішення, яким визнав неконституційною норму Митного кодексу про штраф у 100% і конфіскацію товарів, переміщених з приховуванням від митного контролю. При цьому КСУ відтермінував втрату чинності цією нормою на 6 місяців і встановив Верховній Раді строк для того, аби вона врегулювала це питання.

Наразі у Верховній Раді з’явився відповідний законопроект 9599  «Про внесення змін до Митного кодексу України з метою забезпечення індивідуалізації юридичної відповідальності особи за вчинене митне правопорушення». Автором проекту виступає зокрема народний депутат, представник парламенту в КСУ Максим Дирдін.

В чому суть рішення КСУ

Раніше деталі Рішення КСУ від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023 пояснила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Зокрема вона зауважила, що йдеться зовсім не про контрабанду, яка передбачена статтею 201 Кримінального кодексу.

По-перше, зауваження КСУ викликала безальтернативність санкції.

«КСУ у своїх рішеннях неодноразово підкреслював важливість захисту митних інтересів та митної безпеки України.

За порушення митних правил установлено адміністративну відповідальність. Верховна Рада України в межах своїх повноважень передбачила у статті 483 Митного кодексу України, що переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є адміністративним правопорушенням.

Однак абзац 2 ч. 1 статті 483 Кодексу визначає безальтернативну санкцію, що за ці дії накладається штраф у розмірі 100% вартості товару безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.

Парламент у своїй відповіді на запит Конституційного Суду України зауважував, що в конституційних скаргах правильно зазначено, що ці приписи містять безальтернативні санкції, які є значним матеріальним тягарем для порушника, і Верховна Рада визнала, що остаточне розв’язання цих питань має здійснюватися через подальше законодавче врегулювання.

Конституція України гарантує кожній особі індивідуальний характер юридичної відповідальності. Однак за такої безальтернативної санкції суди під час розгляду справ про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності, оскільки в оспорюваних приписах немає інших стягнень, неможлива зміна розміру відсотків, за якими визначають штраф, і, крім того, у цій статті передбачено обов’язковість конфіскації. Неможливість вибору судом виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин, а саме: характеру вчиненого діяння, форми вини і характеристики особи, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, фактично унеможливлює справедливий розгляд справи судом», - підкреслила Галина Юровська.

Другий аспект, на який звернув увагу КСУ, стосується обов’язкової конфіскації товарів.

«Санкція статті містить 100% штраф вартості предметів, вона передбачає також обов’язкову конфіскацію товарів, які є предметом адміністративного правопорушення.

Тут Конституційний Суд досліджував відповідність цієї санкції статті 41 Конституції України, яка передбачає право приватної власності, що воно є непорушним, конфіскація має бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом. Так, право власності не є абсолютним, воно може бути обмежено, але таке втручання має здійснюватися, по-перше, відповідно до вимог закону, має відповідати правомірній меті, у цьому випадку це захист митних інтересів, митної безпеки, однак ключовим у зазначеному дослідженні було те, чи є тут принцип домірності, який вимагає досягнення розумного справедливого балансу, розумного співвідношення між інтересами особи і суспільства.

Під час обмеження права власності в інтересах суспільства домірними вважають такі заходи, які є найменш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

Конституційний Суд також урахував у своєму рішенні практику Європейського суду з прав людини. З огляду на це я хочу зазначити, що ще півтора року тому 13 січня 2022 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення «Краєва проти України», у якому безпосередньої досліджував санкцію статті 483 Митного кодексу і зазначив: штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, - що є дуже великою сумою, - та конфіскація товару, що є обов’язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції не дає можливості українським судам врахувати індивідуальні обставини, що позбавляють сенсу будь-яку оцінку судом.

Подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом прав особи на власність», - зазначила Галина Юровська.

Що пропонують автори законопроекту

Законопроектом вирішується питання альтернативності санкції. Втім, можливість повної конфіскації залишається.

Так, в абзаці 2 ч. 1 статті 483 Митного кодексу авторами проекту передбачено можливість накладення штрафу з конфіскацією товарів або без такої на осіб, які переміщують або вчиняють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

А саме, відповідне порушення буде тягнути за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів або без такої, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Аналогічні зміни вносяться до абз. 2 ч. 2 ст. 483 МК (стосовно осіб, які протягом року притягалися до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.