28 липня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект щодо зміни до закону «Про державну службу» про впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад №8222. Як зазначила народний депутат Ірина Геращенко, буде змінено спосіб визначення зарплати держслужбовців .
«Впроваджується прозора система оплати за класифікацією посад, де посадовий оклад , а не премії, матиме більше значення.
Проектом припиняються зайві та необґрунтовані виплати, а також оптимізується кількість працівників держорганів. Пропонується впровадження системи грейдів, щоб різні посади мали різний рівень оплати за виконану роботу. За 281 депутат», зазначила вона.
Нагадаємо, законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до статті 50 закону «Про державну службу» та встановити, що розмір місячної премії державного службовця не може перевищувати 30 відсотків, а квартальної 90 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця або кварталу, за який виплачується премія.
Відповідно левовою часткою того, що отримуватиме держслужбовець (70%) на руки це буде його посадовий оклад разом з передбаченими законодавством надбавками.
Також документом передбачається зменшення розміру надбавок для держслужбовців. Згідно з проектом надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Для порівняння чинна норма передбачає надбавку у 3% посадового окладу за кожен рік стажу державної служби і обмежує розмір надбавок 50% від окладу.
На думку законодавців, заробітна плата державного службовця, в разі ухвалення проекту враховуватиме кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків.
Під час обговорення пропонувалося підвищити розмір мінімального посадового окладу держслужбовців, однак наразі її не включено до проекту.
Як пояснив член Комітету Віталій Безгін, цей законопроект є умовою для програми підтримки України з боку ЄС на 2024-2027. Раніше Єврокомісія оприлюднила й перелік сфер, що є пріоритетними для реформування.
«В цьому переліку public administration reform (реформа державного управління) стоїть навіть перед судочинством та антикорупцією», зазначив він.
Законопроект пропонує:
Разом з тим, наразі відома проблема про низькі, на рівні мінімальної, заробітні плати в апаратах місцевих та апеляційних судів. Верховна Рада України раніше навіть звернулася із заявою до РНБО стосовно необхідності вирішення цієї проблеми.
В свою чергу, заступник голови Державної судової адміністрації Максим Пампура під час свого виступу на засіданні Комітету 22 червня 2023 року акцентував увагу на проблемі із зарплатами в апаратах Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державній судовій адміністрації.
«Державна судова адміністрація в цілому підтримує ініціативи щодо реформування підходів до оплати праці держслужбовців.
Однак хочу акцентувати увагу на тому, що відповідно до законодавства встановлено особливості регулювання системи оплати праці у системі правосуддя, що визначаються законом про судоустрій. Так, відповідно до ч. 5 ст. 150 Закону встановлено, що розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду.
Законопроектом 8222 встановлено, що відповідно до статті 51 до першого типу віднесено лише апарати КСУ та Верховного Суду. Тому існує певна правова колізія, за якої апарати вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, ВККС, ДСА віднесені відповідно до цього проекту до третього типу. Це не узгоджується із законом про судоустрій», - зазначив Максим Пампура.
«Ця проблема існує і сьогодні, і в чинній редакції статті 51 ВС і КСУ віднесені до першого рівня, а інші органи системи правосуддя до другого і навіть до третього рівнів. Тобто, цим проектом ця колізія не врегульовується», - додав він.
Також він звернув увагу на правовий висновок ВРП з приводу цього проекту, в якому Вища рада правосуддя також акцентує увагу, що цей проект не врегульовує відповідну проблему.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.