Верховний Суд розглянув у касаційному порядку справу за позовом комерційного банку до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень.
У цій справі суд першої інстанції задовольнив позов Банку, визнав протиправним та скасував рішення НБУ про результати інспекційної перевірки позивача. НБУ, не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, проте вказаний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження з огляду на визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, задовольнив касаційну скаргу НБУ, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу до цього суду для продовження розгляду.
Cуд виходив з того, що рішення суду першої інстанції у цій справі було ухвалено у закритому судовому засіданні та направлялося сторонам через їх Електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).
Підставою для розгляду справи у закритому судовому засіданні стало клопотання позивача, подане разом з позовною заявою, про розгляд справи у закритому судовому засіданні у зв`язку із загрозою розголошення інформації, яка містить банківську таємницю та може завдати шкоду репутації позивача.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.
Пунктом 5.8 розділу І Положення №1845/0/15-21 встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення №1845/0/15/21 підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. З вказаної дати особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Окрім того, за допомогою ЄСІСТ адміністративні суди направляють судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням вказаної Системи.
Водночас, Суд звернув увагу на те, що нормами Положення №1845/0/15/21 передбачені обмеження щодо опрацювання певних процесуальних документів, прийняття яких відбулося в особливому режимі, зокрема відповідно до пункту 124 Перехідних положень в ЄСІТС не обробляється інформація з обмеженим доступом.
Визначаючи підстави віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, Суд звернувся до частини першої статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якій розкрито поняття «таємна інформація»: це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
З вищевказаних норм законодавства Суд дійшов висновку, що до інформації з обмеженим доступом відноситься, у тому числі, і банківська таємниця.
У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо судове рішення ухвалюється у закритому судовому засіданні та містить інформацію з обмеженим доступом, зокрема банківську таємницю, то відповідно до пункту 124 Перехідних положень Положення №1845/0/15/21 таке рішення/його частина не обробляється в ЄСІТС та не доставляється через вказану Систему в «Електронний кабінет» учасників справи у формі, яка б за змістом відповідала оригіналу судового рішення, яке знаходиться у матеріалах справи. У такому випадку, наявність у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа до «Електронного кабінету» учасника справи не може бути доказом отримання таким учасником повного тексту судового рішення.
Постанова Верховного Суду від 16 червня 2023 року у справі №520/986/22 (адміністративне провадження № К/990/34812/22).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.