Мін’юст пропонує змінити правила сплати судового збору у справах про банкрутство, що збільшать бюджет судової влади

Верховній Раді пропонують змінити розмір ставок судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність). Зокрема, надати юридичним та фізичним особам, у тому числі ФОПами, які перебувають у судових процедурах банкрутства, право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, його зменшення або звільнення від сплати.

Так, Кабмін в особі міністра юстиції Дениса Малюськи зареєстрував у Верховній Раді законопроект 9401 про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність)».

А саме пропонується внести змін до Закону, які передбачатимуть:

• справляння судового збору за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої КУзПБ;
• встановлення ставок судового збору за подання заяв до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
• надання юридичним та фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які перебувають у судових процедурах банкрутства, права на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Як зазначає Мінюст у фінансово-економічному обгрунтуванні до проекту, за даними Державної судової адміністрації, яка здійснила підготовку фінансово-економічних розрахунків до проєкту Закону, у разі прийняття його у поточному році відбудеться збільшення доходів до державного бюджету («Судовий збір») на 550 тис. грн та щороку на 942,8 тис. грн протягом наступних трьох років його реалізації.

Зазначені кошти будуть спрямовані на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

«Реалізація проєкту Закону не несе ризиків, у тому числі фіскальних, для державного бюджету», вказує Мін’юст.

Обґрунтування Мін’юсту

У межах проведеного Міністерством юстиції України моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сферах правового регулювання, зокрема банкрутства, було досліджено питання справляння судового збору у справах про банкрутство (неплатоспроможність).

Під час дослідження виявлено проблему щодо неузгодженості між собою положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) та Закону в частині справляння судового збору у справах про банкрутство.

Про наявність цієї ж проблеми та необхідність її законодавчого врегулювання також наголошено у листі Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, який надійшов до Мін’юсту.

Так, процедура банкрутства є окремою судовою процедурою, яка здійснюється господарськими судами з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.

Загальні норми Господарського процесуального кодексу застосовуються при розгляді справ про банкрутство (неплатоспроможність) настільки, наскільки це узгоджується з логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності).

Процедура банкрутства використовує процесуальні норми ГПК, що мають універсальний характер, тобто розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства.

Окремі процесуальні норми КУзПБ, що визначають особливості провадження у справах про банкрутство, можуть містити зворотну відсилку до норм ГПК. Наприклад, частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК.

З метою унормування переліку документів і дій, за які справляється судовий збір, а також платників податків у процедурах банкрутства необхідно внести зміни до Закону, якими окремим пунктом встановити ставки судового збору за подання заяв до господарського суду у справі про банкрутство.

Нормами ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, установлених КУзПБ. Розгляд таких справ закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (статті 12, 232 ГПК).

Провадження у справах про банкрутство як окрема форма господарського процесу має певні особливості порівняно з позовним провадженням, у тому числі характером судових рішень, що ухвалюються у справах про банкрутство.

До постанов, які приймаються у справах про банкрутство і за своєю правовою природою є судовими рішеннями, належать постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/погашення боргів боржника, тому за подання апеляційної та касаційної скарги на постанову суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/погашення боргів боржника судовий збір має справлятися на загальних підставах і саме у фіксованому розмірі через неможливість визначити базову ставку, від якої він може обчислюватись.

Слід зазначити, що з метою забезпечення чіткості та зрозумілості ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв (майнового чи немайнового характеру) в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність), пропонується ставки судового збору за подання заяв, зазначених у підпункті 10 пункту 2 частини другої статті 4 чинної редакції Закону, передбачити у запропонованих проєктом Закону підпунктах 2–4 пункту 21 частини другої статті 4 Закону.

Водночас підпунктом 3 пункту 21 частини другої статті 4 Закону (редакції проєкту Закону) пропонується визначити ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Чинними положеннями підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону встановлено, що за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, проєктом Закону ставку судового збору за подання вказаної категорії заяв пропонується збільшити, а саме з 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1,5 відсотки ціни позову.

Крім того, 15.04.2023 набрав чинності Закон України від 20.03.2023 №2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положеннями якого, зокрема, виключено абзац другий частини четвертої статті 34 КУзПБ щодо додання до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів сплати судового збору. З огляду на викладене підпунктом 1 пункту 21 частини другої статті 4 Закону (редакції проєкту Закону) пропонується визначити, виключно для кредитора, розмір ставки судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

З метою забезпечення осіб, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, правом на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту юридичних та фізичних осіб, у тому числі фізичної особи – підприємця, які перебувають у судових процедурах банкрутства, пропонуємо проєктом Закону надати їм право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Існують випадки, коли у боржника відсутнє майно, «порожня» ліквідаційна маса, а кредитори не мають реальної можливості утворити фонд для оплати винагороди та витрат на здійснення ліквідаційної процедури (державні органи, Пенсійний фонд України тощо). З огляду на зазначене проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 8 Закону, якими передбачити, що враховуючи майновий стан боржника, стосовно якого здійснюється ліквідаційна процедура або процедура погашення боргів, суд може своєю ухвалою за клопотанням арбітражного керуючого (ліквідатора, керуючого реалізацією) зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Також відповідних редакційних змін потребує пункт 15 частини першої статті 5 Закону щодо офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, як це передбачено статтями 45, 60 та 119 КУзПБ.

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.