Посли країн G7 дали Україні час до 30 вересня на відновлення декларування і спрощення можливості НАБУ прослуховувати розмови

Як раніше писала «Судово-юридична газета», цими вихідними Посли країн «Великої сімки» (G7) оприлюднили у Твіттер три пріоритети судової та антикорупційної реформи для України до 30 вересня 2023 року.

Ці вимоги перегукуються з тими, що поставлені у Меморандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом. Раніше голова Комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв’ю UBR зазначив, що «МВФ – не просто кредитор. Фонд, з одного боку, дає певний сигнал, маркер для інших країн та кредиторів, а з іншого – виступає фасилітатором між ними та Україною. Наприклад, МВФ допомагає відстрочити погашення наших існуючих зобов'язань. Країни G7 як члени Фонду погоджують його рішення».

Отже, Група підтримки послів G7 для України поставила наступні завдання Україні, які вона має втілити до 30 вересня.

Відновити декларування

• Відновлення системи декларування майна та звітів про фінансування політичних партій
• Відновити обов’язок державних службовців (крім мобілізованих і безпосередньо залучених до бойових дій) подавати та оприлюднювати свої декларації про майновий стан і доходи під час воєнного стану;
• відновити перевірку Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацій про майновий стан і доходи;
• забезпечити публічний доступ до декларацій про активи з відповідними редагуванням положень про безпеку; і відновити вимоги щодо звітності фінансування політичних партій із відповідним редагуванням положень про безпеку.

Нагадаємо, ще 23 вересня 2022 року, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зареєстрував законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу» 8071, яким пропонується відновити обов’язок подання е-декларацій. Антикорупційний комітет схвалив цей документ  ще 18 жовтня 2022 року.

Однак Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, представниця партії «Слуга народу» Анастасія Радіна розповіла «Судово-юридичній газеті», що частина депутатів поки заперечує щодо повернення електронного декларування.

Разом з тим, у Меморандумі з МВФ сказано, що рішення про відновлення зобов'язань щодо декларування активів має бути схвалене до кінця липня 2023 р. («Буде ухвалено закон, який відновить обов’язок державних посадовців (але не залучених безпосередньо до мобілізації та військових дій) подавати та оприлюднювати свої декларації про майно під час воєнного стану та відновить функцію НАЗК перевіряти декларації про майно (структурний показник, кінець липня 2023 р.)».

Також у Меморандумі йдеться про те, що для підтримки подання декларацій державними службовцями Україна має покращити систему декларування активів, щоб забезпечити автоматичне заповнення інформації з інших пов’язаних баз даних і реєстрів, дотримуючись обов’язку державних службовців щодо правдивого та своєчасного подання спрощених декларацій майна протягом періоду воєнного стану (структурний орієнтир – кінець жовтня 2023 р.).

Розбудова спроможності САП та НАБУ

Також Україна має до 30 вересня:

• Прийняти нові законодавчі акти, спрямовані на вдосконалення процедур відбору керівника та ключових посадових осіб САП, посилити спроможність регулювати її організаційну діяльність, зокрема бюджетну та штатну, а також створити механізми дисциплінарної відповідальності та підзвітності керівництва САП шляхом запровадження окремої дисциплінарної комісії та незалежної ревізійної комісії, узгодження функцій керівника та в.о.

(Тут слід зауважити, що відповідний законопроект також знаходиться у Верховній Раді.

Так, 31 січня 2023 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8402 про внесення змін до КПК, КК, що передбачає виведення САП зі складу Офісу Генпрокурора.

Законопроектом пропонується вивести антикорупційну прокуратуру зі структури Офісу Генерального прокурора та реорганізувати її на окремий орган прокуратури у загальній системі органів прокуратури, зі статусом окремої юридичної особи (аналогічно до обласних прокуратур).

• Крім того, Група підтримки каже про необхідність посилити інституційну незалежність і спроможність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), у тому числі шляхом вдосконалення законодавчої та нормативної бази шляхом збільшення штатної чисельності та забезпечення належного фінансування, забезпечення можливостей незалежного прослуховування телефонних розмов і створення інституту судової експертизи при НАБУ.

(Подібних законопроектів у Раді теж було чимало. Наприклад, №2714.

У травні 2023 року у НАБУ повідомили, що Бюро розробило відповідний законопроект, що передбачає збільшення граничної чисельності працівників із 700 до 1000 осіб. Поки документ перебуває на етапі обговорень з представниками громадських і міжнародних інституцій, НАБУ шукає ресурси всередині організації).

Добір суддів Конституційного Суду за новими правилами

• Група підтримки вказує на необхідність «прийняти та запровадити законодавство щодо прозорого відбору суддів Конституційного Суду України на меритократичній основі, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професіоналізму кандидатів відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії».

І це, скоріш за все, вже найменш дискусійне для парламентарів питання, адже, як писала «Судово-юридична газета», на пленарній сесії 9-10 червня 2023 року Венеційська комісія схвалила оновлений законопроект 9322 від української влади з певними зауваженнями. В цілому, ВК після його ухвалення готова делегувати до Дорадчої групи експертів, які відбиратимуть доброчесних кандидатів у судді Конституційного Суду України, свого представника. Отже, Дорадча група зможе почати роботу з відсіювання найкращих, на її думку, претендентів на крісло судді КСУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.