Верховна Рада планує найближчим часом ухвалити законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини 9288. Відповідний проект постанови про прийняття за основу зареєстровано 2 червня в парламенті.
Проектом 9288 передбачається внести зміни до Цивільного кодексу, а саме:
Так, пропонується встановити:
«Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме або зареєстроване за кордоном, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна».
А саме, встановити: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності, встановлені цим Кодексом, зупиняються на строк дії такого стану».
Як зазначають автори законопроект 9288, Законом № 2923-IX від 23.02.2023 було викладено статтю 1221 Цивільного кодексу в новій редакції і визначено, що місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.
Тобто, якщо традиційно спадщина відкривалася за останнім місцем проживання спадкодавця, то змінами було встановлено можливість відкриття спадщини будь-яким нотаріусом на території України, незалежно від останнього місця проживання спадкодавця або місцезнаходження його майна.
Втім, Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ще 24 травня рекомендував повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
«Авторами законопроекту пропонується визначити, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Запропонована у проекті норма, у порівнянні з чинною, звужує права громадян.
Також необхідно звернути увагу, що на момент реєстрації законопроекту відповідна норма Закону №2923-IX ще не набрала чинності.
Відтак, авторами законопроекту пропонується Верховній Раді України змінити своє ж рішення з цього приводу, по якому парламент нещодавно вже визначився.
Враховуючи, що проект Закону подано одночасно з іншим законопроектом № 9287, яким із Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виключаються спеціальні норми щодо реалізації права на спадкування та встановлюється посилання на загальні норми Цивільного кодексу України, викладені у законопроекті № 9288, дані проекти законів необхідно розглядати у нерозривному взаємозв’язку.
У зв’язку з цим варто зазначити, що внаслідок виключення спеціальних норм із Закону, пов’язаних із фактом окупації, у законодавстві може виникнути прогалина, оскільки їх перенесення (законопроектом № 9288) у видозміненій формі до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України з уточненням щодо застосування у період дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування створює іншу природу вказаних норм, оскільки вони стають нормами тимчасової дії і врегульовують питання, пов’язані не з фактом окупації, а з фактом дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Таким чином, законопроектом не передбачається можливості існування обставин тимчасової окупації територій України без дії на території держави воєнного стану. Однак, саме така ситуація в Україні існувала до 24.02.2022. Тимчасова окупація і воєнний стан можуть бути взаємопов’язаними, однак вони не є взаємовиключними.
Закон, як акт вищої юридичної дії, який є стійким, повинен враховувати всі можливі обставини в певній сфері регулювання. Враховуючи зазначене, маючи в державі станом на даний час факт тимчасової окупації територій України, виключення спеціальних норм законодавства, які прив’язані саме до факту окупації, вбачається недоцільним.
У випадку виключення їх із Закону, такі норми повинні знайти своє відображення в інших законодавчих актах, однак авторами, всупереч зазначеному, пропонується прив’язка правових норм лише до періоду дії воєнного стану, а не до періоду окупації, що може створити прогалину у законодавстві.
Пропозиція авторів, якою надається можливість звернення до будь-якого нотаріуса незалежно від місця відкриття спадщини у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, що включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік), затвердженого у встановленому законодавством порядку, не забезпечить реалізацію вказаного права для осіб, які спадкуватимуть майно на територіях, що були окуповані до моменту введення воєнного стану. Закон не може посилатися на вказаний Перелік (який затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та постійно оновлюється) як на документ, що визначає тимчасово окуповані території, які були окуповані до 24.02.2022, оскільки вони визначаються актами вищої юридичної дії: Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Указом Президента України.
З правової точки зору Перелік може бути актуальним лише для територій, що були окуповані після введення воєнного стану. Тому за такої редакції законопроекту реалізація прав осіб, які спадкуватимуть майно на територіях, що були окуповані до моменту введення воєнного стану, або у яких спадкодавець помре на вказаних територіях, здійснюватиметься в загальному порядку без будь-яких особливостей.
Таким чином, для відкриття спадщини спадкоємцям необхідно буде звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця, тобто на тимчасово окупованій території, яка була окупована до моменту введення воєнного стану. Відповідне формулювання створить умови для неможливості відкриття спадкових справ та, як наслідок, неможливості отримання самої спадщини значною кількістю громадян, які мають близьких родичів на вказаних тимчасово окупованих територіях», - вказує Комітет з питань прав людини.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.