ВАКС дозволив заочно судити екскерівника НКРЕКП Дмитра Вовка у справі «Роттердам +»

Вищий антикорупційний суд дозволив проводити спеціальне судове провадження щодо обвинуваченого у справі «Роттердам+» екскерівника Нацкомісією з питань регулювання електроенергетики та комунальних послуг Дмитра Вовка та екскерівника відділу НКРЕКП Володимира Бутовського. Відповідну ухвалу було постановлено на засіданні 25 квітня.

«Клопотання прокурора Савицького на здійснення Спеціального судового провадження задовольнити. Здійснювати спеціальне судове провадження стосовно Дмитра Вовка та Володимира Бутовського», - оголосила ухвалу суддя Інна Білоус

На початку засідання прокурор оголосив клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно Дмитра Вовка та Володимира Бутовського. Він зазначив, що Вовк та Бутовський вже кілька років знаходяться за кордоном та «переховуються від слідства» і додав, що Дмитра Вовка вже оголошувався у міжнародний розшук

«Станом на цей час на територію України обвинувачені Вовк та Бутовський не поверталися. Враховуючи положення частини третьої статті 323 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що судовий розгляд щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297 та злочинів передбачених статтею 364 може здійснюватися за відсутності обвинувачених», - зазначив прокурор.

Захисники Вовка та Бутовського не заперечили проти клопотання прокурора. Аналогічна позиція була і в інших учасників судового провадження.

У підсумку суд задовольнив клопотання прокурора та, задля виконання ухвали, відклав розгляд справи.

Як повідомляла «Судово-юридична газета»,  САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.