У Вищій раді правосуддя заявили, що з’явилися кошти для того, аби виплатити суддям-військовим й суддівську винагороду

Як раніше писала «Судово-юридична газета», за працівниками, мобілізованими в армію, не зберігається середня зарплата на підприємствах. Відповідні зміни у 2022 році було внесено Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» авторства Галини Третьякової (законопроект 7251).

Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко тоді пояснив, що «у державі встановили достойні додаткові виплати військовим – від 30 тис. грн на місяць плюс основне грошове забезпечення та доплати за кожен «бойовий» день», а підприємства не можуть зберігати середню зарплату в умовах, коли 20-30-40, а іноді 60% персонального складу підприємств мобілізовано».

Отже, Верховна Рада дозволила роботодавцям не сплачувати середній заробіток на підприємстві працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації. 

Ці норми стосуються і державних службовців. Раніше ми писали про спроби з їх боку оскаржити норми даного закону в цій частині.

Разом з тим, Вища рада правосуддя висловилася, що суддям-військовослужбовцям треба платити також і суддівську винагороду. За даними ВРП на липень 2022 року, з 24 лютого по 20 липня 2022 року до лав ЗСУ та інших військових формувань під час мобілізації призвано 56 суддів. Добровольцями Сил територіальної оборони ЗСУ на той час було 33 судді.

Нагадаємо, «голий» оклад судді першої інстанції становить 63 060 грн на місяць, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 105 100 грн, судді Верховного Суду –157 650 грн. Також слід враховувати регіональні коефіцієнти, доплати за вислугу років; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, як повідомляє ВРП 30 березня, член Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов під час засідання робочої групи з питань належного фінансування судової влади в Україні, створеної у правовому комітеті Верховної Ради, порушив проблемні питання щодо виплати суддівської винагороди та зарахування суддівського стажу суддям, які увільнені від виконання обов’язків з відправлення правосуддя у зв’язку із призовом на військову службу.

Віталій Саліхов звернув увагу, що «з урахуванням конституційних гарантій незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» над іншими нормами законодавства, мобілізованим суддям суддівська винагорода має виплачуватися у повному обсязі».

Такої ж позиції дотримується і Рада суддів України. Проте переважна більшість розпорядників бюджетних коштів органів судової влади припинили виплату суддівської винагороди та передбачених законом доплат до посадового окладу.

Також Віталій Саліхов зазначив, що невиплата суддівської винагороди суддям, які боронять Україну, може призвести до подальшої невизначеності у питаннях обрахунку суддівського стажу при виході судді у відставку, зарахування страхового стажу. Адже відсутність відрахувань до Пенсійного фонду із суддівської винагороди під час перебування суддів на війні може поставити під сумнів наявність саме суддівського стажу у зазначений період часу.

Наразі діє Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак його норми є загальними і гарантії їх застосування стосовно суддів не є безсумнівними. Доцільно щодо суддів встановити більш чітке визначення.

На переконання Віталія Саліхова, врегулювати ці спірні питання мав би законодавець шляхом внесення змін до профільного Закону «Про судоустрій і статус суддів», для того, щоб не вирішувати відповідні спори в судовому порядку після повернення мобілізованих суддів з фронту.

Член ВРП зауважив, що Вища рада правосуддя погодила перерозподіл бюджетних видатків між судами, оскільки утворилась економія бюджетних асигнувань на суддівську винагороду, отже існує фінансова можливість виплатити суддівську винагороду суддям, які захищають нашу державу на полі бою.

А саме, за даними ДСА, утворилась економія бюджетних асигнувань у сумі 112 млн грн та 17 млн грн, яку запропоновано акумулювати за напрямком видатків для суддів, які звільняються з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про ситуацію, яка склалася з членом ВРП Оленою Ковбій, статус якої зараз викликає питання, адже навіть у ВРП не в курсі, чи звільнено її з військової служби.

Зокрема, у ВРП повідомили, що на даний момент акт про відрядження Ковбій О.В. до Вищої ради правосуддя не надходив. Ковбій О.В. не зарахована до штату Вищої ради правосуддя.

Разом з цим, хоч вона й не зарахована до штату, Ковбій О.В. бере участь у голосуванні при прийнятті Вищою радою правосуддя рішень.

«Запитувана Вами інформація «чи звільнена Ковбій О.В. з військової служби» не була отримана або створена в процесі виконання конституційно визначених повноважень Вищої ради правосуддя та не перебуває у її володінні», - заявили у ВРП.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.