Верховна Рада ухвалила закон про захист права інтелектуальної власності: внесено зміни до Цивільного кодексу, ЦПК та ГПК

Верховна Рада України на своєму засіданні 20 березня 2023 року ухвалила в цілому як закон законопроект 6464 щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності. Даний законопроект Кабмін вніс як євроінтеграційний ще у грудні 2021 року. У січні 2023 року його передали на повторне друге читання.

Отже, зміни внесені до ч. 2 статті 432 Цивільного кодексу, яка регулює захист права інтелектуальної власності судом.

Зокрема, новим законом передбачені зміни до п. 3, 4, а також доповнено п. 4-1, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

• вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення (тобто, в цій нормі п. 3 ч. 2 ст. 432 ЦК додається, що знищення відбувається за рахунок порушника)
• вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь за рахунок особи, яка вчинила порушення"  (аналогічно, у п. 4 додається, що знищення відбувається за рахунок порушника);
• застосування разової грошової виплати замість застосування способів захисту права інтелектуальної власності, встановлених пунктами 3 та/або 4 цієї частини. Застосування разової грошової виплати здійснюється за заявою відповідача, за умови що право інтелектуальної власності порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості та що застосування способів захисту, встановлених пунктами 3 і 4 цієї частини, є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві.

Розмір разової грошової виплати визначається судом як розмір винагороди, яка була б сплачена за надання позивачем дозволу на використання права інтелектуальної власності, щодо якого виник спір, і обґрунтовано задовольняє позивача

• опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.

У Господарському процесуальному кодексі з’являється нова Стаття 81-1 «Витребування окремих доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності»

Відповідно до неї за вмотивованим клопотанням учасника справи суд може постановити

ухвалу про витребування доказів у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів або надання послуг, що порушують право інтелектуальної власності чи щодо яких існують достатні підстави вважати, що розповсюдження таких товарів або надання таких послуг порушує права інтелектуальної власності:

1) від особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа порушує права інтелектуальної власності; та/або

2) від будь-якої іншої особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа пропонувала, отримувала, володіла та/або використовувала товари чи надавала послуги, що порушують права інтелектуальної власності, з комерційною метою; або

3) від будь-якої іншої особи, яка була вказана особою, зазначеною у пункті 2 цієї частини, як така, що задіяна у виробництві, виготовленні або розповсюдженні товарів чи наданні послуг, що порушують права інтелектуальної власності.

Клопотання про витребування доказів, подане на підставі вказаній вище, повинно стосуватися виключно інформації, що є необхідною для встановлення походження і мережі розповсюдження товарів або надання послуг, що порушують право інтелектуальної власності чи щодо яких існують достатні підстави вважати, що розповсюдження таких товарів або надання таких послуг порушує права інтелектуальної власності.

Аналогічна за положеннями стаття з’явиться у Цивільному процесуальному кодексі (Стаття 84-1 «Витребування окремих доказів у справах про порушення прав інтелектуальної власності»).

У Законі «Про охорону прав на промислові зразки» розширюється кількість заступників Національного органу інтелектуальної власності. Зараз керівник НОІВ має одного першого заступника та двох заступників, які призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за поданням керівника НОІВ. Депутати встановили п’ять заступників.

Також встановлюється, що на вимогу власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка

завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Розмір відшкодування збитків визначається судом з урахуванням упущеної вигоди або доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка.

Розмір компенсації визначається судом на підставі обсягу порушення, вини порушника та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому розмір компенсації не може бути меншим ніж розмір винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок, щодо якого виник спір.

У разі якщо порушення прав на зареєстрований або незареєстрований промисловий зразок відбулося ненавмисно і без недбалості, розмір компенсації дорівнює розміру винагороди, яка була б сплачена за надання такого дозволу.

Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника зареєстрованого промислового зразка.

Аналогічні за змістом зміни встановлюються у Законі «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Стягнення компенсації застосовується судом замість відшкодування збитків на розсуд власника свідоцтва

Такі ж зміни передбачені у Законі «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», у Законі «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», у Законі «Про правову охорону географічних зазначень».

 У Законі України «Про авторське право і суміжні права» передбачається зокрема те, що незалежно від відчуження майнових прав на виконання виконавець має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання виконання, визначене цим Законом і Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Без дозволу суб’єкта майнових суміжних прав на виконання, але з виплатою справедливої винагороди виконавцям, можливе таке використання фонограм, відеограм, які містять відповідне виконання:

1) публічне виконання фонограми;

2) публічне сповіщення фонограми;

3) публічне демонстрування відеограми;

4) публічне сповіщення відеограми.

Право на справедливу винагороду належить лише виконавцю, переходить лише до спадкоємців виконавця і не може бути передане (відчужене) іншим особам.

Справедлива винагорода виконавця становить 50 відсотків від доходу від прав, який стосується використання відповідної фонограми або відеограми та визначається відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Решта 50 відсотків зазначеного доходу від прав належить виробнику фонограми або виробнику відеограми, які містять відповідне виконання.

Повний текст змін буде доступний після публікації ухваленого Радою тексту закону.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.