Верховний Суд розглянув справу, в якій сторона захисту зазначала, що під час затримання та в подальшому стосовно засудженого працівниками поліції вчинялись насильницькі дії, проігноровано його вимогу про надання захисника, під видом огляду фактично був проведений обшук з порушеннями вимог КПК України.
Крім того, засуджений вказував на порушення його права на захист через неефективне здійснення адвокатом з центру безоплатної правової допомоги первинного захисту (справа №686/23029/18, постанова від 8 грудня 2022 року).
Так, підозрюваний був затриманий працівниками поліції відразу після вчинення кримінально-караних діянь, зокрема, розбійного нападу на потерпілого.
Працівники поліції після здійснення затримання підозрюваної особи викликали слідчо-оперативну групу, яка провела огляд місця події та фактично – особистий обшук затриманого, в ході якого було виявлено та вилучено, серед іншого, предмет, за зовнішніми ознаками схожий на пістолет із глушником та мобільні телефони,один з яких належав потерпілому.
Як зазначив Верховний Суд в цій справі, затримання особи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення є подією, несподіваною для його учасників, а тому здійснюється без ухвали слідчого судді.
При цьому відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК України, не може вважатися порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги засудженого про незаконно проведений огляд та порушення його права на захист під час затримання.
Що ж стосується доводів щодо порушення права на захист через неефективне здійснення адвокатом з центру безоплатної правової допомоги захисту, то Верховний Суд зазначає про таке.
Захист здійснювали адвокат за призначенням, адвокат – за договором, на якість надання ними юридичних послуг не скаржився, будь-яких заяв з цього приводу матеріали провадження не містять.
Під час судового провадження в суді першої інстанції адвокат відмовився від надання послуг через невиконання умов договору.
Під час першого касаційного перегляду засуджений, посилаючись на право вільного вибору захисника, подав до суду касаційної інстанції клопотання про відмову від послуг «безоплатного» адвоката у зв`язку з істотними розбіжностями у лінії захисту, неефективним захистом та його правом на відмову/заміну адвоката в будь-який момент кримінального провадження та залучення до справи іншого адвоката за договором. При цьому ані у своєму клопотанні, ані в судовому засіданні під час розгляду цього клопотання не навів аргументів, у чому ж саме полягала неефективність захисту адвоката системи БПД.
Разом з тим, як зазначив ВС, об`єктивних даних про неналежне виконання захисником професійних обов`язків адвоката, що могли призвести до обмеження прав засудженого, передбачених ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України, ст. 20 КПК України, або про звернення із заявами про невиконання або неналежне виконання адвокатом БПД своїх професійних обов`язків до органів адвокатського самоврядування матеріали провадження не містять, не встановлено цього і колегією суддів.
У той же час колегія суддів зауважує про те, що ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Отже, Верховний Суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС розглянув справу, в якій вказав, що хоча при проведенні слідчих дій в кабінеті засудженого після його затримання не був присутній його захисник, за обставин цієї справи в Суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні частини 1 статті 87 КПК, оскільки присутність чи відсутність адвоката не могла вплинути на ці властивості.
Крім того, Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу №344/2995/15-к, де вказав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.