Кабінет міністрів 3 березня 2023 року схвалив Стратегію розвитку читання до 2032 року та План реалізації стратегії у 2023-3025 роках.
Як зазначено у рішенні Уряду, практика читання книг в Україні у будь-якому форматі суттєво втратила популярність.
Громадяни все більше читають соціальні мережі, переглядають відео контент або дивляться телебачення.
У 2020 році лише 8% дорослого населення України зазначали про те, що щоденно читають. Це значно менше, ніж у країнах ЄС.
До того ж, останні роки (пандемія коронавірусу, вторгнення РФ в Україну) не найкращим чином сказалися на випуску та продажі книжок.
Станом на 1 січня 2023 року в Україні було видано лише близько 0,23 книжки на душу населення.
На початок 2022 року кількість книгарень в Україні становила близько 200, що значно нижче за середньоєвропейські показники. Для прикладу, у Польщі в 2019 році нараховувалось 1 914 книгарень.
Індекс забезпечення книгарнями в Україні становить: одна книгарня на
200 тис. населення (станом на 2022 рік). Для порівняння, у Німеччині один книжковий магазин припадає на 15 тис. населення, у Польщі і Данії — на 12 тис., Нідерландах — на 10 тис., Фінляндії — на 7 тис. населення.
Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України значна кількість книгарень припинили свою діяльність, деякі зруйновані або зазнали значних пошкоджень. Станом на початок 2023 року в Україні налічується лише близько 130 книгарень.
Окрема проблема, на думку Кабміну – закриття бібліотек.
За даними статистичного збірника “Бібліотечна Україна в цифрах” (2018—2019), відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек.
Мережа публічних бібліотек України станом на 1 січня 2020 року налічувала
15 369 закладів, 81 відсоток (12 504) із них становили сільські бібліотеки.
За період з 2008 по 2019 рік їх кількість зменшилася на 2 932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки.
За даними дослідження “Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії”, проведеного Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого у червні 2022 року, починаючи з 2021 року ця тенденція погіршилася з початком реформи децентралізації.
Мережа публічних бібліотек України на момент російського вторгнення налічувала 14 351 бібліотечний заклад, а станом на 1 червня 2022 року їх кількість зменшилася до 11 876 закладів.
Водночас відвідування бібліотек із року в рік знижується. Протягом 2021 року послугами публічних бібліотек скористалося 9,2 млн. осіб, що на 3,8 млн. менше, ніж у 2019 році.
Як зазначили в Уряді, потребують вирішення наступні проблеми:
відсутність достатньої пропозиції книжок на українському ринку та у публічних бібліотеках, бібліотеках закладів освіти, зокрема відповідно до інформаційних потреб, естетичного та інтелектуального рівня населення;
несформована звичка читання та нижчий за середньостатистичний у європейських країнах рівень читацької грамотності здобувачів освіти;
брак мотивації до читання через неусвідомлення його інструментального значення;
незадовільний рівень спроможності бібліотек надавати якісні бібліотечні послуги;
недорозвиненість або відсутність інфраструктури для придбання книжкової продукції та отримання інформації про нові книжки;
відсутність орієнтирів під час вибору книжки та недостатня підтримка читання у медіа, як і недостатня кількість медіа, що пишуть про культуру і книги зокрема;
відсутність достатньої поінформованості потенційних читачів про асортимент книг у бібліотеках;
несформованість споживчої культури у контексті користування продуктами та послугами сфери креативних індустрій, а також практики сплати за контент;
кадрова проблема: недостатня підготовка фахівців, брак системи винагород та престижності галузі, зміна сфери діяльності кваліфікованими спеціалістами сфери культури і, зокрема, книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури;
незахищеність українського книжкового ринку від контрафактної книжкової продукції, що підриває легальний книжковий ринок української книги;
відсутність у певної частини українського суспільства самоідентифікації із споживачем українськомовного книжкового продукту, що була спричинена в тому числі домінуванням іноземного (передусім російськомовного) культурного продукту в Україні.
Зазначені проблеми Кабінет міністрів планує вирішити наступним шляхом:
популяризація практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків;
запровадження механізму для стимулювання читання дітям від народження у родинах;
стимулювання створення українськомовного відео та аудіо контенту, спрямованого на промоцію дитячого читання;
популяризація читання як звички та корисної дозвіллєвої практики протягом життя, а також інструменту кар’єрного зростання та саморозвитку;
забезпечення стимулювання публічної активності авторів та видавців нехудожньої літератури;
стимулювання суб’єктів господарювання до популяризації читання серед населення як одного з напрямів корпоративної соціальної відповідальності.
підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;
забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною літературою;
забезпечення постійної інтерактивізації процесу розвитку інтересу до книжки;
створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти;
популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;
забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти;
сприяння процесу долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS, TIMMS, PISA.
При цьому, у 2025 році в Україні повинен з’явитись конкурентоспроможний книжковий ринок.
А к 2028 року в Україні має відбутись суттєве підвищення рівня читацького інтересу серед усіх читацьких аудиторій та «посилення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення здобувачів освіти».
Читання має сприйматись в суспільстві як інструмент кар’єрного зростання та саморозвитку; приватний, громадський та державний сектори повинні активно долучитися до промоції читання для усіх категорій населення, зокрема незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації;
Відповідно, к 2032 року в Україні мають бути створені умови «для розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій», що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що дістається до свого читача у зручний для нього спосіб.
Українці мають к 2032 року отримати усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку.
А читання повинно стати усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.
Автор: В’ячеслав Хрипун