У Верховній Раді замислилися над компенсаціями бізнесу за втрати через війну

Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроектом про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації 7198 пропонується вручити власникам зруйнованих квартир цифрові житлові сертифікати. Однак, за словами експертів, є ризик, що ті громадяни, які встигли відремонтувати своє пошкоджене житло, не отримають нічого.

«Житловий сертифікат» можна буде використовувати упродовж п'яти років для покупки квартири, приватного, садового чи дачного будинку на первинному чи вторинному ринках. Можна вибрати будь-який регіон, окрім тимчасово окупованих територій та таких, де ведуться бойові дії. Якщо коштів житлового сертифіката для купівлі бажаного об'єкта нерухомості недостатньо, людина може додати суму, що бракує.

Базовим джерелом для компенсацій мають стати заарештовані російські активи.

А вже після ухвалення законопроекту №7198 про компенсацію власникам пошкодженого та зруйнованого житла, яке нині парламент розглядає у другому читанні, наступним кроком може бути розробка аналогічного законопроекту про компенсацію втрат бізнесу. Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк під час зустрічі з Українською Радою Бізнесу.

Олена Шуляк нагадала, що згідно з дослідженнями, які нещодавно оприлюднила Київська школа економіки, за підсумками 2022-го щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб – підприємців оцінюється в 13 млрд дол. З них 9 млрд дол. – частка збитків великих та середніх підприємств. При цьому загальні непрямі втрати сягають 33,1 млрд дол.

«Саме тому, коли запрацює система відшкодування власникам зруйнованого та пошкодженого житла, можливо, наступним кроком постане питання компенсацій бізнесу, адже механізм вже буде напрацьований. Та зараз у нас обмежені фінанси, тому перш за все, треба забезпечити людям дах над головою», – пояснила Шуляк.

Вона додала, що вже зараз можна почати напрацьовувати законопроєкт, який передбачатиме компенсацію бізнесу за втрачене та пошкоджене майно.

«Допомагати бізнесу, особливо тому, який в умовах повномасштабної війни залишився в країні, продовжуючи надавати робочі місця та платити податки, обов’язково треба. І ми знаємо, скільки збитків та випробувань він пережив. Тому в контексті майбутніх репарацій від рф та іншої можливої фінансової допомоги, зможемо піднімати питання відшкодування майна бізнесу», – запевнила Олена Шуляк.

Нагадаємо, парламент почав розглядати у другому читанні законопроект №7198, який передбачає компенсацію власникам пошкодженого та зруйнованого житла. Очікується, що розгляд у другому читанні завершать вже у лютому 2023-го. Виплати стосуються лише житлових приміщень власників-фізичних осіб.

Раніше суддя Верховного Суду Ольга Ступак розповіла про нині існуючі проблеми забезпечення виконання рішень про відшкодування шкоди, спричиненої збройною агресією рф. Вона зауважила, що найбільш перспективним та ефективним є механізм адміністративного вирішення питання виконання цих рішень.

Ідеться про створення в Україні спеціального фонду, який би наповнювався за підтримки міжнародних партнерів. А згодом виплачені фондом кошти були б компенсовані в рамках репарацій країни-агресора або через рішення міжнародного суду тощо. 

«Україна сама не зможе виконати таку кількість відповідних рішень через те, що немає стільки майна країни-агресора на її території, на яке можна звернути стягнення», – сказала Ольга Ступак.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.