НКРЕКП вважає, що законопроект про скасування Господарського кодексу не можна ухвалювати у нинішній редакції

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський 31 січня звернувся до Комітету Верховної Ради України з пропозиціями про внесення правок до законопроекту про скасування Господарського код №6013 на 25 аркушах.

Так, на думку НКРЕКП, законопроект про скасування Господарського кодексу №6013 («Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період») не може бути ухвалений у запропонованій редакції.

Суть правок зводиться до того, що відсутнє чітке регулювання щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Нагадаємо раніше голова Асоціації суддів господарських судів України, голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька у своїй статті для «Судово-юридичної газети» зазначала, що за оцінками Національного банку під час війни економіка України втрачає понад 50% «невиробленого» ВВП, і це без втрат від руйнувань інфраструктури країни.

 «В таких умовах підприємці очікують на дерегуляцію ведення бізнесу. Адже, усім зрозуміло, що результативність ведення господарської діяльності напряму залежить від сприятливих законодавчих умов, усталеності та стабільності системи права в країні.

Натомість законопроектом пропонується змінити 25 надважливих нормативних актів та скасувати Господарський кодекс України, що призведе до розбалансування і так недосконалої системи регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності», - зазначила вона.

Крім того, як розповіла голова АСГСУ, відповідно до законопроекту протягом перехідного періоду (5-7 років) пропонується реорганізувати підприємства усіх організаційно-правових форм з перетворенням їх у господарські товариства, або ліквідувати їх. Це стосується, у тому числі, державних, комунальних підприємств, фермерських господарств та підприємств з іноземними інвестиціями.

«Проходження процедури перетворення підприємства у іншу організаційно-правову форму - це не тільки коштовний і тривалий у часі процес, чисельні перевірки, це, насамперед, вирішення питання подальшої долі працівників та майна підприємства.

Через затяжний перехідний період та невизначеність у правозастосуванні новел законодавства виникне сприятлива атмосфера для рейдерських захватів.

При цьому, кредитори підприємства, яке перетворюється у господарське товариство, не зможуть вимагати забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків тощо.

Якщо ж за державним чи комунальним підприємством було закріплено майно на праві оперативного управління чи господарського відання, таке право має буте припинено з моменту прийняття рішення про ліквідацію підприємства.

За таких умов, підстав для породження нових судових спорів безліч», - зазначила вона.

В свою чергу, 2 грудня 2022 року у Верховному Суді відбулося обговорення шляхів оптимізації законодавства в сфері економічних відносин, наслідків скасування ГК, а також ризиків правової невизначеності для стабільності економічної ситуації в Україні.

Як підкреслив д. ю. н., професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олег Подцерковний, у разі прийняття законопроекту 6013 про скасування ГК 200 тисяч підприємств треба буде реорганізувати у ТОВ, змусити їх перереєстровуватися, витрачати час, руйнувати стабільну судову практику. Який у цьому сенс, законодавець не пояснив.

Д. ю. н, професор, завідувачка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова зазначила, що законодавець пропонує «вибити фундамент з-під ніг» засад господарських відносин. Зокрема пропонується взагалі скасувати поняття господарських відносин, господарських спорів, господарського суб’єкта, відмовитися від цих термінів, зокрема і відмовитися від терміну «підприємство».

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська розповіла про проблеми, з якими може стикнутися антимонопольна політика і захист інтересів держави та бізнесу у разі скасування Господарського кодексу.

 «Наш бізнес у кожному регіоні країні допомагає досягти перемоги. І наше завдання дати зрозумілі і передбачувані правила цьому бізнесу. АМКУ традиційно взаємодіє з господарськими судами. За ці 20 років у нас вже напрацювалася практика, є розуміння судової позиції і головне, що судова позиція є зрозумілою для суб’єктів господарювання.

Цей законопроект про скасування ГК несе у собі великі ризики. ГК є основним актом регулювання підприємництва.

Після скасування ГК всі висновки Верховного Суду втратять актуальність, адже тлумачення надавалося саме стосовно чинних норм ГК.

Зокрема зараз АМКУ може приймати рішення про примусовий поділ суб’єкта господарювання, після скасування ГК ми це право взагалі втрачаємо.

Права Комітету вимагати перегляд ціни у господарському договорі, яка встановлена з порушенням законодавства - аналогічно.

Тобто, АМКУ вже не зможе застосувати свої інструменти після скасування ГК. Скасування ГК призведе до абсолютно нової правової реальності у господарських відносинах», - зазначила вона.

Член Наглядової ради ПАТ «Ощадбанк» Роза Тапанова зазначила, що «треба уникнути такої ситуації, коли внаслідок прийняття нового нормативного акту у подальшому виникнуть підстави для оскарження рішень щодо вилучення майна та націоналізації майна».

Нагадаємо, під час круглого столу 2 грудня 2022 року Голова Верховного Суду Всеволод Князєв зауважив, що законопроект про скасування ГК буде передано на вивчення Верховного Суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.