У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ

За участі голови Верховного Суду Всеволода Князєва, голови Асоціації суддів господарських судів, голови Південно-західного апеляційного господарського суду Наталії Богацької, секретаря Великої Палати Верховного Суду Лариси Рогач, голів судів різних інстанцій, народних депутатів, представників банківського сектору та правової спільноти, а також науковців у приміщенні Верховного Суду 2 грудня проходить круглий стіл «Актуальні питання господарського судочинства».

Планується обговорити питання якості та ефективності роботи із забезпечення здійснення правосуддя господарськими судами, зокрема судовий захист державного сектору економіки, специфіку існування інституту господарсько-правової відповідальності за нормами господарського права у стосунках господарюючих суб’єктів, роль судової практики господарських судів при здійсненні господарської діяльності.

До обговорення запропоновано питання шляхів оптимізації законодавства в сфері економічних відносин, наслідків скасування Господарського кодексу України, а також ризиків правової невизначеності для стабільності економічної ситуації в Україні.

Учасники заходу планують торкнутися і питання кадрового та матеріально-технічного забезпечення господарського судочинства, оптимізації та планування витрат в умовах війни.

У заході беруть участь, крім вищеназваних осіб в. о. голови КГС ВС Ніна Ткаченко, судді Верховного Суду, голови апеляційних та місцевих господарських судів, голова ДСА Олексій Сальніков, народний депутат Павло Павліш, перший заступник Голови Фонду державного майна Дмитро Кліменков, Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська, представники «Ощадбанку» - членкиня наглядової ради «Ощадбанку» Роза Тапанова, член правління «Ощадбанку», відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін, представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - незалежний член Наглядової ради АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Роман Сульжик, д. ю. н, професор, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова», член-кореспондент НАН України Володимир Устименко, д. ю. н, професор, завідувачка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова, д. ю. н., професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олег Подцерковний.

За текстовою трансляцією можна слідкувати на «Судово-юридичній газеті».

14-30 Голова ДСА Олексій Сальніков у своїй доповіді назвав число пошкоджених та зруйнованих приміщень судів внаслідок війни, а також розповів про плани стосовно їх відновлення.

Стосовно господарської юрисдикції, за його словами, наразі 218 суддів в апеляційних господарських судах, 606 у місцевих господарських судах. Частина суддів та працівників апарату судів мобілізовані та захищають Батьківщину.

Попри всі труднощі цього року бюджетні асигнування відкриваються у повному обсязі.

Він сподівається, що проблемні питання стосовно фінансування судів будуть вирішені найближчим часом.

Також він зазначив, що хоча Бюджет на 2023 рік це бюджет оборони, втім, вдалося у процесі обговорення бюджету збільшити те фінансування, яке спочатку планували виділити на суди.

За словами Олексія Сальнікова, найближчим часом планується упровадити автоматизоване відправлення електронного виконавчого документу, ведення Реєстру виконавчих документв, вжити заходи стосовно підвищення якості інтернет-зв’язку.

14-21 Член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська зауважила, що саме судова спільнота, науковці, бізнес мають подумати над тим, які кроки необхідні далі. «Мені імпонує модель, яка існує у США - уніфікований комерційний кодекс.

Суть не в назві, а у тому, що він буде регулювати, як він буде працювати на користь бізнесу», зазначила вона.

У будь-якому разі, не може йти мова про ліквідацію господарської юрисдикції, зазначила вона, адже ця юрисдикція є однією з найбільш ефективних та фахових. Зокрема, вона навела цифри, що на суддів господарських суддів надходило до ВРП за останній час найменше скарг від учасників процесів.

Якщо зупиниться судова система, зупиниться правова діяльність держави, підкреслила Оксана Блажівська.

14-14 Не просто безвідповідально скасовувати конституційні поняття, це небезпечно, зазначив д. ю. н., професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олег Подцерковний.

Він зауважив, що у разі прийняття законопроекту 6013 про скасування ГК 200 тисяч підприємств треба буде реорганізувати у ТОВ, змусити їх перереєстровуватися, витрачати час, руйнувати стабільну судову практику. Який у цьому сенс, законодавець не пояснив.

13-50 Д. ю. н, професор, завідувачка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка Вікторія Рєзнікова зазначила, що законодавець пропонує «вибити фундамент з-під ніг» засад господарських відносин. Зокрема пропонується взагалі скасувати поняття господарських відносин, господарських спорів, господарського суб’єкта, відмовитися від цих термінів, зокрема і відмовитися від терміну «підприємство».

«Цим терміном послуговуються всі країни світу, незрозуміло, чим він не подобається законодавцю», - зазначила вона і додала, що цей термін зустрічається у законодавстві більше 300 тисяч разів (і, до прикладу, 80 тисяч разів зустрічається термін «суб’єкт господарювання»).

Термін господарська діяльність охоплює і некомерційний сектор (громадські організації, спілки, недержавні пенсійні фонди, профспілки, творчі спілки). Тож щодо них виникне хаос.

«Є тисячі підприємств, які не вписуються в ознаки законопроекту про скасування ГК №6013», - зазначила Вікторія Рєзнікова.

«Один з ключових ризиків міститься у п. 11 законопроекту, де прописано, що у разі, коли перехідний період (7 років) власник суб’єкта господарювання не прийняв рішення про припинення, застосовуються норми закону про товариства з обмеженою відповідальністю. Тобто, ми перетворимо все на ТОВ. І наша держава перетвориться на ТОВ. Це неадекватно. Повністю все прирівняти до ТОВ - це загроза для державного та комунального секторів економіки», - додала вона.

13-45 Член правління «Ощадбанку», відповідальний за роботу з NPL Арсен Мілютін зазначив, що вся адвокатська і судова спільнота погоджуються, що господарська юстиція є ефективною та необхідною. Однозначно вона має надалі функціонувати.

Також він вважає, що не може бути самоціллю скасування ГК. Хоча необхідно удосконалити деякі норми ГК, зокрема стосовно визначення збитків у господарському праві, підстав для розірвання договорів. «Але просто, аби скасувати Кодекс - таку ідею ми не підтримуємо». Також, за його словами, немає необхідності скасовувати право господарського відання та оперативного управління. 

Окрім того, після скасування ГК юридичних осіб чекає навала проблем і буде необхідність радикального адміністрування. Виникає питання, навіщо це робити, зазначив Арсен Мілютін.

«Звичайно, ми би хотіли, щоб мала місце кодифікація всіх цих багатьох законів, які стосуються господарської діяльності. І це треба робити вже зараз, бо ми увійдемо у поствоєнну реальність вже новою країною», - зазначив він.

13-37 Наталія Богацька подякувала доповідачу і зазначила, що дійсно, європейські країни зараз прагнуть до кодифікації. Так, Європейський Союз перейшов до втілення ідеї, щоб створити єдину конструкцію і потім привести всі закони, які стосуються господарської діяльності, до єдиного акту.

13-15 Д. ю. н, професор, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова», член-кореспондент НАН України Володимир Устименко відмітив, що законопроект стосується усіх юридичних осіб, тож після скасування він може породити чимало проблем.

«Наприклад, на якому праві буде через деякий час у разі скасування ГК приміщення Верховного Суду, де ми зараз знаходимося? Буде орендувати? А якщо хтось із чиновників не подовжить договір?» - навів приклад він.

Володимир Устименко зауважив, що на запит законодавця було надано експертний висновок Національної академії наук України, який свідчить про те, що законопроект має техніко-юридичні вади, які неможливо вирішити за рахунок законодавчої техніки, суперечить євроінтеграції України тощо.

А саме виокремлено 5 блоків вад. Законопроект про скасування ГК:

• Не відповідає Конституції України та принципу верховенства права
• Створює загрозу національній та економічній безпеці в умовах воєнного стану
• Характеризується високою ймовірністю корупційних ризиків
• Суперечить міжнародним зобов’язанням України зокрема стосовно виконання вимог до правової системи нашої держави, вимог як до кандидата до ЄС тощо
• Порушує принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності

Також законопроект суперечить позиціям Конституційного Суду України.

За його словами, скасуванням ГК створюються передумови для повторення помилок країн з диктаторськими режимами. Зокрема Володимир Устименко зауважив, що кодифікація всіляко заперечується у рф.

12-40 Перша секція заходу завершилась.

12-25 Перший заступник Голови Фонду державного майна Дмитро Кліменков зазначив, що «на сьогодні керівництво України поставило перед ФДМУ завдання виконати трансформацію Фонду у незалежну фінансову інституцію, щоб ми працювали на рівні з іншими фондами, щоб економіка України стала частиною світової економіки».

Єдина система економіки буде давати поштовх і бізнесу, і держслужовцям притримуватися цього.

«Як вже була зазначено, що б ми не трансформували, які б реформі зараз не робили, якщо не буде забезпечено належні умови роботи судової та правоохоронної системи, то нам грошей не дадуть і інвестиції у тому розмірі, який є необхіднім, просто не прийдуть.

Ми готові долучатися до спільної роботи із суддями.

Я дуже довго працював в іноземній компанії, вони дивляться на Україну як на класний потенціал, куди можна вкладати кошти, але питання, коли це зробити», - зазначив він.

Спікер додав, що для Фонду актуальним є питання сплати судових зборів та поновлення процесуальних строків для сплати судових зборів.

12-15 Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська розповіла про проблеми, з якими може стикнутися антимонопольна політика і захист інтересів держави та бізнесу у разі скасування Господарського кодексу.

Спочатку вона зауважила, що зараз агресор намагається знищити нашу економіку.

«Наш бізнес у кожному регіоні країні допомагає досягти перемоги. І наше завдання дати зрозумілі і передбачувані правила цьому бізнесу.

АМКУ традиційно взаємодіє з господарськими судами. За ці 20 років у нас вже напрацювалася практика, є розуміння судової позиції і головне, що судова позиція є зрозумілою для суб’єктів господарювання.

Цей законопроект про скасування ГК несе у собі великі ризики. ГК є основним актом регулювання підприємництва.

Після скасування ГК всі висновки Верховного Суду втратять актуальність, адже тлумачення надавалося саме стосовно чинних норм ГК.

Зокрема зараз АМКУ може приймати рішення про примусовий поділ суб’єкта господарювання, після скасування ГК ми це право взагалі втрачаємо.

Права Комітету вимагати перегляд ціни у господарському договорі, яка встановлена з порушенням законодавства - аналогічно.

Тобто, АМКУ вже не зможе застосувати свої інструменти після скасування ГК.

Скасування ГК призведе до абсолютно нової правової реальності у господарських відносинах», - зазначила вона.

Ольга Піщанська підкреслила, що інвестори не будуть давати жодних коштів, якщо вони не будуть розуміти стабільні правила здійснення господарської діяльності на території України, і зараз не час руйнувати стабільну практику.

12-10 Член Наглядової ради ПАТ «Ощадбанк» Роза Тапанова, зазначила про необхідність забезпечення ефективної роботи господарської юрисдикції.

«Є випадки, коли роками не сплачуються кошти, майно використовується, але банк не може звернути стягнення, то ці кошти просто не можливо отримати. Як за таких умов в Україну прийдуть інвестори? Поєднання сталості нормативно-правових актів і сталості судової практики, зробить можливість для інвестицій в Україну. Ми просимо, щоб господарські суди формували кращу практику», - зазначила Роза Тапанова.

Також вона розповіла, що вже є практика застосування законодавства вилучення активів рф в Україні.

Щодо Господарського кодексу, представник «Ощадбанку» зазначила про необхідність комплексного аналізу його проблем.

«Треба уникнути такої ситуації, коли внаслідок прийняття нового нормативного акту у подальшому виникнуть підстави для оскарження рішень щодо вилучення майна та націоналізації майна. Тому треба прораховувати всі можливі наслідки», - зазначила Роза Тапанова.

12-05 Член Наглядової ради «Приватбанку» Роман Сульжик розповів про проблеми господарського процесу, які треба розв’язати. Наприклад, деякі справи, зокрема, за участю «Приватбанку», розглядаються надто довго. Деякі рішення з часом переглядаються, хоча майно вже давно знаходиться у користуванні. Деяким рішенням не вистачає мотивації, що створює проблеми для закордонних інвесторів, які прагнуть зрозумілих «правил гри».

12-00 Наталія Богацька зазначила, що зараз на розгляді Верховної Ради знаходиться декілька законопроектів щодо удосконалення ГК. «ГК треба доопрацювати та зробити з нього взірець. Я сподіваюсь, що народні депутати зможуть прискорити над ними роботу, адже є науковці, які можуть надати допомогу», - додала вона. Павло Павліш підтримав дану ідею.

11-55 Народний депутат, член Комітету ВР з питань правової політики Павло Павліш зазначив, що господарська юрисдикція завжди була для нього як у минулому адвоката взірцем фаховості при прийнятті рішень та здійсненні судочинства.

«Повірте, я за, щоб у нас були такі провідники у судочинстві, щоб господарська юрисдикція могла себе покращувати», - зазначив він.

«Я проти того, щоб підходити кардинально, що може потім погіршити життя громадян і систему судів, тому ми будемо зважено підходити до цього питання», - додав він.

Павло Павліш зазначив, що ініціативи щодо подібного реформування мають виходити саме від суддів. Також він висловив також надію, що кількість судових справ буде зменшуватися.

11-49 Голова Верховного Суду Всеволод Князєв після доповіді Лариси Рогач зробив ремарку. Так, він зауважив, що законопроект про скасування ГК буде передано на вивчення Верховного Суду.

«Мною була проведена зустріч з керівництвом Верховної Ради, з головою ВР Русланом Стефанчуком, і була досягнута домовленість, що поки не будемо поспішати.

Відповідні законопроекти будуть передані ВС на вивчення та зауваження.

Ми уважно проаналізуємо ці законопроекти, і, думаю, що результат має бути позитивним», - зазначив голова ВС.

11-40 Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач у контексті ідеї законодавця скасувати ГК зазначила, що нестабільність правового регулювання створює небезпеки, що нею скористаються несвідомі особи. Особливо ця небезпека зростає в умовах війни.

Наразі ж необхідно створити стабільні умови функціонування економіки.

«Скасування акту не може розцінюватися як самоціль», - зауважила Лариса Рогач.

Вона додала, що КГС та ВП ВС виступає лакмусовим папірцем застосування законодавства, адже саме до них доходять проблемні питання законодавства, які викликають різне тлумачення.

Також вона навела приклади, коли намагання змінити правове регулювання викликало появу нових суперечок у судах і неоднозначне трактування.

«Запропонований проект вирішення цих питань не передбачає. Запропоноване створює ще одну суперечність, яку доведеться вирішувати судам.

У практиці ВП ВС не було прикладів, коли нам передавалися справи щодо розмежування сфери Цивільного кодексу та Господарського кодексу. Наведене свідчить, що проблеми у розмежуванні цих кодексів немає», - зазначила вона. Разом з тим, були питання застосування різних способів захисту прав.

Лариса Рогач навела приклади із практики Верховного Суду стосовно права повного господарського відання та права оперативного управління.

11-30 В. о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ніна Ткаченко зазначила, що бізнес, як український, такі і іноземний не повинні боятись працювати в Україні.

Роль господарських судів дуже важлива у реалізації євроінтеграційних прагнень України. «Більшість країн ЄС, наприклад Німеччина та Франція, мають розвинуту систему спеціалізованих судів. Спеціалізація судів створює ефективні умови для їх діяльності та розцінюється як засіб підвищення якості правосуддя», - зазначила Ніна Ткаченко. 

Проте, як зазначила в. о. голови КГС ВС, у парламенті зареєстрований законопроект № 6013 від 9.09.2021 яким передбачається визнати Господарський кодекс таким, що втратив чинність.

«Моя думка, що твердження авторів законопроекту суперечать реаліям, а саме існуванню значної кількості нормативно-правових актів, що поєднують в собі як приватні, так і публічні норми. Мова йде про Земельний кодекс, Водний кодекс, Кодекс торгівельного мореплавства, Повітряний кодекс, Кодекс з процедур банкрутства і навіть Сімейний кодекс. Пропозиції щодо скасування Господарського кодексу видаються дещо деструктивними і будуть мати  негативну роль для стабільності судочинства і судової практики господарських судів», - зазначила Ніна Ткаченко.

На думку судді, зараз не варто руйнувати все, що вибудовувалося роками.

«Треба модернізувати і вдосконалювати Господарський кодекс, як і економічне законодавство в цілому», - розповіла в. о. голови КГС ВС.

Господарські суди, додала Ніна Ткаченко, зараз працюють у складних умовах. Однак господарські суди все ж намагаються у стислі строки розглядати справи.

У першому півріччі 2022 року на розгляді місцевих  господарських суддів перебувало 88,2 тис. процесуальних звернень, з яких було розглянуто 46,2 тис. На розгляді апеляційних господарських судів в той же час перебувало 21,5 тис. процесуальних звернень, з яких 13,2 було розглянуто. А на розгляді Касаційного господарського суду протягом десяти місяців 2022 року перебувало 7,3 тис. процесуальних звернень. 5,6 тис. процесуальних звернень були розглянуті.

«Ми очікуємо збільшення кількості справ, які будуть надходити на розгляд господарських судів», - зазначила Ніна Ткаченко.

«Є в чому вдосконалюватися, але говорити про те, що господарська юрисдикція повинна зазнати кардинальних змін – це помилковий підхід», - підсумувала в. о. голови КГС ВС.

11-10 Слід зазначити, що на заході присутні народні депутати України, представники Фонду держмайна, АМКУ, банківської сфери, керівники інвестиційного сектору, які фінансують важливі проекти в Україні.

На це звернула увагу і голова Асоціації суддів господарських судів, голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька

Як зауважила вона, основний предмет сьогоднішнього обговорення полягає у тому, щоб визначити ризики скасування Господарського кодексу та знайти шляхи оптимізації законодавства.

«Кожен день наразі є випробуванням, що вимагає зібраності та виваженості. Не на часі руйнувати, вводити нові необдумані правила для бізнесу.

Зараз актуальним є питання, як стабілізувати судову практику та покращити доступ до правосуддя.

Тому зараз мова йде не про протистояння різних правових шкіл, а про економіку та її стабільність», - зауважила Наталія Богацька.

За її словами, ліквідація Господарського кодексу призведе до правового колапсу на здійснення будь-яких дій.

«Всі країни світу зараз йдуть до розробки одного документу для учасників господарських відносин, на який нанизуються інші законопроекти», - зазначила вона, адже бізнес має працювати за передбачуваними та зрозумілими правилами.

Окрім того, зараз надзвичайно важливо регулювання стосовно державних та комунальних підприємств. А особливості застосування штрафних санкцій, укладення, зміни та розірвання господарських договорів прописані саме у ГК, ЦК регулює лише приватні інтереси.

«Судді господарської юрисдикції неодноразово доводили свій професіоналізм», - додала голова АСГС.

11-05 З привітальним словом виступив голова Верховного Суду Всеволод Князєв. Він підкреслив, що господарська юрисдикція займає одне з основних місць у системі судоустрою України. Від її діяльності, серед іншого, залежить інвестиційна привабливість нашої держави, а відтак, і місце України на міжнародній арені.

«Економіка знекровлена, а українській бізнес вимушений боротися за виживання», - зазначив він, підкресливши, що у нинішніх умовах надзвичайно важливо, щоб господарська юстиція працювала.

Право ТВ веде онлайн-трансляцію заходу.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.