23 січня Рада суддів України розглядає питання щодо обрання за квотою суддівського корпусу члена Дорадчої групи експертів, яка, в свою чергу, відбере нових суддів Конституційного Суду України.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», на одне місце до ДГ претендують три особи - суддя КАС Верховного Суду Мирослава Білак, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Володимир Кузьменко та суддя Верховного Суду України Олександр Волков.
До Мирослави Білак виникло питання стосовно захисту нею докторської дисертації у Москві.
Так, Рішенням Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти та науки Російської Федерації від 19 березня 2010 року їй було присуджено вчену ступінь доктора юридичних наук.
Диплом Мирославі Білак (на той час – Тесленко) видано Московським державним інститутом міжнародних відносин МЗС Російської Федерації («МГИМО»). Цей диплом визнано в Україні у червні 2018 року.
За даними з відкритих джерел, науковим консультантом (тобто, керівником) докторської дисертації Мирослави Білак виступив Борис Ебзеєв - екс-суддя Конституційного Суду Російської Федерації. На даний час він обіймає посаду члена Центральної виборчої комісії РФ (з 14 березня 2011 року).
Опонентом був Ратмір Айбазов - екс-член Ради Федерації (РФ). На момент захисту дисертації Білак він був членом Комітету з правових та судових питань та член Комісії з контролю за забезпеченням діяльності Ради Федерації.
Також опонентами дисертації Мирослави Білак були Михайло Миронов - екс-начальник Управління Президента РФ Володимира Путіна по роботі зі зверненнями громадян, який був професором кафедри конституційного та муніципального права Російської правової академії Міністерства юстиції РФ, та Олександр Керимов (Російська академія народного господарства та державної служби при Президентові РФ).
Разом з тим, Україна вже вийшла з угоди про співпрацю у галузі освіти в СНД, яка передбачала визнання атестатів, дипломів та звань, виданих та присвоєних в 11 країнах СНД до 1992 року. А у листопаді 2022 року припинив дію для України міжнародний договір між Україною та Росією про співробітництво в галузі освіти.
«Як Ви можете прокоментувати цю інформацію, та де ви знаходилися після 24 лютого?» - прозвучало запитання до кандидатки на РСУ.
«Справа у тому, що я не випадково згадала, що передумовою взяття мене на роботу було написання наукових робіт. Політика держави дивилася у російський бік.
Справді, мій науковий консультант (екс-суддя КС РФ Борис Ебзеєв - прим. ред.). був відомий конституціоналіст. У нього дуже багато книжок. Він відомий, він визнаний, і вони методологічно були вагомі.
Зараз можна сперечатись. Я вже давно не читаю, і у той бік нічого не дивлюсь, бо я вже орієнтуюся, вивчила мову. Я вже була за кордоном, проводила наукові дослідження. Тому я в той бік уже не дивлюсь, скажу, як є», - відповіла Мирослава Білак.
«Але, враховуючи, що тоді така політика була, моя одна робота писалася тим же консультантом перша. Вона є визнаною. І на Вищій раді правосудді також, здається, Беляневич відзначив навіть цю мою монографію», - зазначила кандидат.
«Консультант у мене вже цей був. Логічно, оскільки моє особисте життя не складалося, і мені хотілося розвиватися, я любила науку, викладала завжди, я почала писати іншу роботу», - додала Мирослава Білак.
«У мене не було підстав міняти свого консультанта. І в ті часи так питання гостро не стояло. І потреби у мене не було такої, що мені відразу була потрібна ця нострифікація, хоча про неї вже заговорили. І на роботу мене взяли і в один міжнародний університет, і в інший, тоді це питання не стояло.
Очевидно, коли політика держави змінилася, я вже вирішила все ж таки пройти нострифікацію. Нострифікацію я проходила в Українському католицькому університеті. Консультантом у мене був Михайло Савчин», - зазначила вона.
Обидві роботи, за її словами, писалися про Україну. «Я навіть, коли їхала у Росію на захист докторської дисертації, мені складно було щось всунути туди, якесь порівняння», додала вона.
Також, за її словами, виникло дуже багато передумов, які вплинули на рішення писати докторську дисертацію на базі «МГИМО».
Мирослава Білак підкреслила, що була в Англії і «співпрацює з німцями».
«Політика держави змінилася. Спроб переїхати туди у мене не було», підкреслила суддя Верховного Суду.
Також вона розповіла членам РСУ, що отримала нещодавно доступ до роботи з документами «таємно», що, на за її словами, підтверджує, що вона не має стосунку до РФ.
Мирослава Білак також додала, що коли йшла через конкурс до Верховного Суду, «тоді ані ВККС, ані ГРД це питання не поставили».
«Більшість статей були надруковані в Україні. А монографія за вимогами РФ мала бути надрукована в РФ», - додала вона.
Робота пройшла повторний захист в Українському католицькому університеті.
«Я не бачу проблем. У кого виникають запитання, прочитайте мою дисертацію», - підкреслила кандидат.
Стосовно того, де вона знаходилась після 24 лютого, Мирослава Білак зазначила, що знаходилась в Україні, але на певний період виїхала до Вижниці (Буковина), до родичів, коли реально була небезпека.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.