23 січня Рада суддів України планує визначитися зі своїм кандидатом до Дорадчої групи експертів, яка обиратиме майбутніх суддів Конституційного Суду України.
Разом з тим, у законі ці повноваження РСУ надали тимчасово, адже члена Дорадчої групи має за законом обирати зʼїзд суддів України. Фактично за законом РСУ здійснює цю роботу замість з’їзду суддів.
У ч. 9 ст. 10-2 Закону про КСУ визначено, що з’їзд суддів України приймає рішення про призначення особи до складу Дорадчої групи у порядку, передбаченому статтею 10-11 цього Закону. А саме - таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Якщо за результатами таємного голосування жоден кандидат не отримав більшості голосів, їх кандидатури вважаються відхиленими, проводиться повторне таємне голосування.
Отже, Рада суддів має 23 січня, як це передбачає закон, шляхом таємного голосування бюлетенями обрати свого члена ДГ. Раніше подібним чином - шляхом таємного голосування - РСУ обирала членів Етичної ради та Конкурсної комісії з відбору ВККС.
Як стало відомо «Судово-юридичній газеті», на одне місце за квотою зʼїзду суддів до ДГ претендують три особи - суддя КАС ВС Мирослава Білак, суддя ШААС Володимир Кузьменко та суддя ВСУ Олександр Волков.
Ми проаналізували, що відомо про цих суддів.
Білак Мирослава Вікторівна, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Працювала у 1997-2005 помічником, а потім науковим консультантом судді Конституційного Суду. У 2005-2006 - секретарем у Національній комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права. 2006-2016 - доцент, професор кафедри публічного права юридичного факультету Міжнародного Соломонового університету.
З 2016 - доцент, а згодом професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету (УКУ). У травні 2019 року зарахована до штату КАС ВС.
У Москві Рішенням Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти та науки Російської Федерації від 19 березня 2010 року їй присуджено вчену ступінь доктора юридичних наук.
Диплом Мирославі Білак (на той час - Тесленко) видано Московським державним інститутом міжнародних відносин МЗС Російської Федерації.
Цей диплом визнано в Україні у червні 2018 року.
За даними з відкритих джерел, науковим консультантом (тобто, керівником) докторської дисертації Мирослави Білак виступив Борис Ебзеєв - екс-суддя Конституційного Суду Російської Федерації. На момент отримання диплому Білак Борис Ебзеєв був президентом Карачаєво-Черкеської Республіки у складі РФ (з 4 вересня 2008 по 26 лютого 2011 року).
На даний час він обіймає посаду члена Центральної виборчої комісії Російської Федерації (з 14 березня 2011 року).
Опонентом був Ратмір Айбазов - екс-член Ради Федерації (РФ). На момент захисту дисертації Білак він був членом Комітету з правових та судових питань та член Комісії з контролю за забезпеченням діяльності Ради Федерації.
Также опонентами дисертації Мирослави Білак були Михайло Миронов - екс-начальник Управління Президента РФ Володимира Путіна по роботі зі зверненнями громадян, який був професором кафедри конституційного та муніципального права Російської правової академії Міністерства юстиції РФ, та Олександр Керимов (Російська академія народного господарства та державної служби при Президентові Російської Федерації).
Разом з тим, Україна вже вийшла з угоди про співпрацю у галузі освіти в СНД, яка передбачала визнання атестатів, дипломів та звань, виданих та присвоєних в 11 країнах СНД до 1992 року. Відповідна постанова Кабінету міністрів України від 16 вересня 2022 року оприлюднена на «Урядовому порталі».
У листопаді 2022 року припинив дію для України міжнародний договір між Україною та Росією про співробітництво в галузі освіти. Таке рішення Україна ухвалила в травні 2022 року.
Отже, виникає питання, чи може станом на даний час цей диплом підтверджувати статус доктора юридичних наук (чинним є Порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти від 5 травня 2015 року №504 зі змінами від вересня 2022 року, але вони ще не враховують всіх змін).
Крім того, від 13 березня 2022 року, як повідомляла Верховна Рада України, дипломи вишів Російської Федерації більше не визнаються у світі.
Також, як раніше писала «Судово-юридична газета», Мирослава Білак у складі колегії суддів КАС ВС 27 жовтня 2022 року скасувала указ Володимира Зеленського про звільнення судді КСУ Олександра Касмініна.
Нагадаємо, 27 березня 2021 року Володимир Зеленський своїм указом скасував Укази Віктора Януковича про призначення суддями Конституційного Суду України Олександра Тупицького та Олександра Касмініна (справа №П/9901/97/21).
У жовтні 2021 року Мирослава Білак проголосувала проти звернення Пленуму ВС до КСУ щодо конституційності норм закону про Етичну раду з перевірки ВРП.
Наступний кандидат - Кузьменко Володимир Володимирович, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
Має загальний трудовий стаж - 35 років, з них - майже 27 років безперервного суддівського стажу.
У 1988–1990 рр. проходив військову службу у внутрішніх військах (в Одесі). Закінчив її в званні старшого сержанта, командира відділення. Має відзнаки.
У 1995 р. закінчив НЮАУ імені Ярослава Мудрого. Під час навчання працював юристом на приватному підприємстві.
У 1996 став суддею Олександрійського міського суду Кіровоградської області, а за 3 роки був обраний заступником голови суду.
У 2002 р. був переведений у Печерський райсуд Києва, де працював упродовж 7 років, а потім — у Київський апеляційний адміністративний суд.
З жовтня 2018 р. працює суддею Шостого апеляційного адміністративного суду.
Має почесне звання «Заслужений юрист України», відзнаки Вищої ради юстиції, Міністерства юстиції, Ради суддів адміністративних судів.
З 2010 по 2013 рік був членом Ради суддів адміністративних судів.
Доктор юридичних наук (диплом д. ю. н., виданий Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка у 2021 році за спеціальністю трудове право, право соціального забезпечення)
Також документи як кандидат у члени Дорадчої групи подав Волков Олександр Федорович, суддя Верховного Суду України, Заслужений юрист України, був головою Військової судової колегії ВСУ
1983-1987 — народний суддя Бородянського районного народного суду Київської області
1987-1992 — член військового трибуналу Бєлоґорського гарнізону Далекосхідного Військового округу.
1992-1993 — перший заступник начальника, начальник управління організаційного забезпечення судів Міністерства юстиції України. 1993-1994 — старший консультант Секретаріату Комісії ВР у питаннях законодавства й законності.
З 1994 — суддя Верховного Суду України, голова Військової судової колегії.
16 грудня 2008 член Вищої ради юстиції Ренат Кузьмін вніс пропозицію про звільнення О. Волкова з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.
У травні 2010 ВРЮ за відсутності Волкова рекомендувала Верховній Раді звільнити суддю з посади, а у червні 2010 парламент звільнив суддю. Голосування у парламенті відбувалося з порушенням встановленої процедури, зокрема з «кнопкодавством».
2013 року Європейський суд з прав людини встановив порушення низки статей Конвенції у справі «Олександр Волков проти України». Рішення у справі на користь О. Волкова стало «канонічним». Воно стосується не тільки поновлення прав незаконно звільненого судді, але й загальних принципів влади. ЄСПЛ викрив у цій справі серйозні системні проблеми судової системи України, її надмірну політизацію, залежність від інших гілок влади.
У 2014 Олександр Волков обійняв посаду керівника Головного управління з питань судоустрою та правової політики Адміністрації Президента України.
25 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла постанову«Про виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» щодо судді Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича».
2 лютого 2015 року на той час Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк видав наказ про відновлення на посаді судді ВСУ Олександра Волкова. 23 лютого 2015 року Пленум ВСУ прийняв рішення, яким суддя введений до складу Судової палати ВСУ в адміністративних справах.
Втім, у грудні 2017 року ВСУ припинив здійснювати правосуддя внаслідок судової реформи.
Був членом Конституційної комісії при Президентові України.
Суддя вищого кваліфікаційного класу. Заслужений юрист України. Генерал-лейтенант юстиції.
Раніше ми писали, що Верховна Рада буде вибирати 1 члена з 4 кандидатів до Дорадчої групи. Втім, міжнародні експерти не поспішають делегувати своїх представників, що може поставити конкурс під загрозу.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.