Депутати пропонують змінити у КПК порядок розподілу справ між суддями під час війни

Як відомо, після початку активних бойових дій у 2022 році до Кримінального процесуального кодексу було введено статтю 615 (Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану).

Зокрема, цією статтею передбачено, що у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечує голова суду, а за його відсутності – заступник голови суду, у порядку черговості та із забезпеченням рівномірного навантаження на суддів. У разі відсутності голови суду та його заступника розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечує найстарший за віком суддя.

Відповідно за умов непрацюючої електронної системи розподілу справ (з різних причин) суд має право розподілити справи і матеріали за вищевказаною процедурою.

Натомість у Верховній Раді 10 січня зареєстрували законопроект 8343 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до нього пропонується, аби за обставин відсутності технічної можливості розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечував керівник апарату суду у порядку черговості, затвердженої зборами суддів цього суду.

Така черговість засновується на принципі почергового розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями виходячи із алфавітного порядку (за прізвищем судді) і повинна враховувати рівномірне навантаження на суддів, вказують автори.

Крім того, депутати пропонують передати деякі повноваження голови суду самому суду.

Наразі відповідно до п. 20-5 Перехідних положень КПК у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

Автори пропонують іншу версію. А саме, щоб питання вирішував не голова апеляційного чи касаційного суду, а  «суд апеляційної інстанції (суд касаційної інстанції у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів)». Додаткові уточнення з цього питання у законопроекті щодо змін до КПК відсутні.

Аналогічно пропонується, щоб питання про передачу на підставі абзацу п’ятого пункту 20-5 клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішувалося не головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду), а судом.

Авторами законопроекту виступають ті ж депутати, які 10 січня зареєстрували законопроект №8342, який передбачає ліквідацію Ради суддів України та ліквідацію посад голів судів та їх заступників.

А саме голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, народний депутат Роман Грищук (обидва – «Слуга народу») та народні депутати Олександра Устінова та Ярослав Юрчишин («Голос»). Повноваження голів судів та їх заступників  законопроектом пропонується передати зборам суддів та керівникам апаратів судів. Керівників апаратів судів та їх заступників пропонується обирати зборами суддів. Представницькі ж повноваження щодо здійснення відносин з іншими органами влади пропонується передати суддям-спікерам.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.