МВФ оприлюднив Меморандум нової Моніторингової програми для України: що про судову реформу

МВФ оприлюднив тексти Листа про наміри та Меморандуму в рамках нової Моніторингової програми для України (PMB)

Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику містять заходи, які реалізував та планує реалізувати Уряд України та Нацбанк протягом періоду дії Програми у 2022 – 2023 роках. Їх було схвалено Радою директорів МВФ 19 грудня 2022 року.

«Виконання положень Меморандуму наблизить країну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ у 2023 році», - зазначає Уряд.

Нагадаємо, що 23 листопада експерти МВФ та представники Міністерства фінансів, НБУ й інших органів влади досягли згоди на робочому рівні щодо економічної політики в рамках Моніторингової програми для України.

Як відомо, МВФ також, як правило, торкається і питання судової реформи. Цього разу у Меморандумі про неї йдеться дуже лаконічно.

«Ми залишаємося твердо відданими збереженню незалежних, компетентних і гідних довіри інституцій для боротьби з корупцією на високому рівні.

Незважаючи на війну, не припиняється робота Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду з розслідування, притягнення до відповідальності і винесення вироків у справах про корупцію. Було продовжено і порушено нові розслідування та справи проти вищих посадових осіб. У липні 2022 року було призначено нового очільника САП. Аби підтримати майбутню роботу нового голови САП, до кінця грудня 2022 року ми підсилимо офіс залученням восьми нових прокурорів САП, кошти на яких передбачено в бюджеті.

Триває робота комісії з відбору нового голови НАБУ, до складу якої входять незалежні експерти з міжнародним досвідом.

Згідно зі змінами до законодавства від листопада 2021 року очікується, що до кінця березня 2023 року після проведення відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору кандидатів Кабінет Міністрів України призначить нового голову.

Етична рада також продовжує перевірку кандидатів на заміщення всіх вакантних посад у Вищій раді правосуддя (найвищого органу суддівського самоврядування в Україні, який відповідає за призначення суддів і дисциплінарну відповідальність)», - зазначається у документі.

Також вказано, що «незважаючи на дуже складні умови, державні служби продовжують працювати, включаючи адміністрування доходів, судову систему, правоохоронні органи та антикорупційні інституції».

Нагадаємо, як раніще писала «Судово-юридична газета», наразі питання того, коли новосформована ВРП знов почне розглядати скарги на суддів, залежить не лише від ВРП та органів української влади, а й від міжнародних партнерів.

Так, 20 грудня під час засідання круглого столу у ВРП голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов зауважив, що формування Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ) на засадах, які закладені у законодавство, пов’язані й з іншими питаннями.

«Я вам скажу відверто, у нас є певні перемовини і бачення, і це ж не секрет – ми сьогодні отримуємо фінансову допомогу від наших міжнародних партнерів.

І це питання, думаю, лежить у площині, у тому числі, переговорного процесу. Так завжди буває при наданні серйозної фінансової допомоги – ми отримуємо певні вимоги та критерії. І мені здається, що питання формування Служби дисциплінарних інспекторів торкається і цього аспекту.

Крім того, після самого факту формування ВРП, коли зайдуть люди, обрані за новою процедурою, нам буде легше вести дискусію, з міжнародними партнерами та всередині суспільства, яке є не менш вразливим до цих питань, ніж наші партнери. Тоді ми зможемо дати аргумент – що новий склад ВРП обрано за новими засадами, у тому числі, за участі представників міжнародних партнерів і існує проблема з часовими рамками формування СДІ. Ось тоді такі компроміси можливо обговорювати.

Якщо ми не сформуємо ВРП – тоді це буде складно», зазначив Денис Маслов.

«Я чітко розумію, які «тригерні» речі у нас кожного дня виникають при отриманні, зокрема «макрофіну» від ЄС, staff level agreement від МВФ, от зараз ці речі виглядають так – максимально швидке відновлення роботи Вищої ради правосуддя. Офіс Президента за це не може відповідати, адже з’їзд суддів голосує таємно. У нас є сподівання, що бажано, щоб це сталося, бо від цього залежать чутливі євроінтеграційні речі розблокування умов для початку переговорного процесу про вступ України в ЄС. Але на технічному рівні і допоміжних служб наших міжнародних партнерів, це питання (щодо СДІ – прим. ред.) треба артикулювати сьогодні.

Ми можемо відновити ВРП. Навіть без запуску Служби ВРП зможе розглядати засоби забезпечення кримінального провадження. Але що робити з дисциплінарними скаргами? Оскільки ВРП це квазісудовий орган, ми фактично позбавляємо скаржників захисту порушеного права. Ми можемо це питання або вирішити у синергії, або мине рік, і ви будете без СДІ», - зауважив заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов.

Детальніше за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.