Судді-інфлюенсери не мають самовиражатися у соцмережах на шкоду авторитету судової влади, — Висновок КРЄС

Якщо суддя постійно «лайкає» або «ретвітить» пости певних осіб це може створити враження про його односторонність, а звідси, й залежність та упередженість. Про це, серед іншого, йдеться у своєму свіжому Висновку від 2 грудня 2022 року Консультативної ради європейських суддів (CCJE), який торкається проблем висловлювань та поведінки суддів у соціальних мережах, ЗМІ та у публічних виступах, а також участі у критиці колег і політичній активності.

«Судово-юридична газета» здійснила власний переклад цього висновку.

Зокрема у Висновку міститься рекомендація стосовно використання суддями соціальних мереж, у тому числі, коли судді діють як інфлюенсери («лідери думок»).

Загальною основою, яку підтримує КРЄС, є те, що застосовується загальний обов’язок судового обмеження. Це означає, що судді повинні уникати висловлювання поглядів або поширення особистої інформації в Інтернеті, що потенційно може підірвати незалежність і неупередженість судової влади, право на справедливий суд або гідність посади та громадську довіру до авторитету судової системи. З цією метою судді мають проявляти обачність у використанні соціальних мереж.

Як заявив Спеціальний доповідач ООН з питань незалежності суддів і адвокатів, застосування судових обмежень до комунікації в соціальних мережах не означає, що судді повинні уникати публічного життя, яке відбувається в соціальних мережах.

За деякими винятками, приватне спілкування не повинно підлягати обмеженням свободи вираження поглядів. Приватне спілкування — це двостороннє спілкування або спілкування в закритій групі, доступ до якої має бути наданий суддею, включаючи служби обміну повідомленнями або закриті групи соціальних платформ.

Разом з тим, використання соціальних медіа породжує нові питання та етичні проблеми, пов’язані з належністю опублікованого контенту та демонстрацією упередженості чи інтересу.

«Соціальні медіа мають широку доступність і передачу, що передбачає більшу ретельність опублікованого контенту. Соціальні медіа мають постійну опцію для зберігання, що підвищує ризик створення «досьє на суддю». Вони містить особисте спілкування в письмовій формі, що збільшує ризик опублікування приватних повідомлень без дозволу, а також ризик спотворення вмісту під час подальшого спілкування.

Спілкування є швидким і лаконічним, що може спонукати суддів публікувати необачні дописи.

Такі дії, як «лайк» або пересилання інформації, представленої іншими, можуть здаватися відносно незначними та випадковими, але вони кваліфікуються як регулярне вираження думки судді», - зазначає КРЄС.

Вона додає, що на відміну від традиційних ЗМІ, у соціальних мережах відсутній посередник між суддею та аудиторією, і це дозволяє суддям публікувати все, що їм спадає на думку.

«Ці специфічні ризики вимагають від судді особливої обережності під час спілкування в соціальних мережах. КРЄС відзначає значний ризик того, що розповсюдження особистого контенту може негативно вплинути на репутацію судді чи всієї судової системи.

Звідси випливає, що судді не повинні брати участь у обміні повідомленнями через сайти соціальних мереж або служби обміну повідомленнями зі сторонами, їхніми представниками чи широкою громадськістю щодо справ, які були раніше або які ймовірно будуть.

Їм слід бути обережними щодо ризику спотворення твердження в закритих групах.

Їм слід остерігатися створення «профілю» через свої коментарі, що створює враження відсутності відкритості та об’єктивності щодо певних питань.

Те ж саме стосується груп соціальних платформ, до яких вони входять, або людей, на яких вони підписані, і коментарів, які вони «лайкають» або «ретвітять», оскільки чим більш односторонніми вони є, тим більше людей можуть вважати цих суддів залежними та упередженими.

Під час обговорення їхньої роботи як судді захист авторитету та гідності посади повинен утримувати суддів від коментарів, які ставлять під сумнів їх належність у виконанні своїх обов’язків», - вказує КРЄС.

Судді повинні пам’ятати, що мова, одяг, фотографії та розкриття інших особистих даних можуть завдати шкоди репутації суддів. Дозвіл суддям ділитися приватними деталями, такими як спосіб життя чи сім’я, несе певний ризик у цьому відношенні. Чи потенційно вислів компрометує репутацію судді чи судової системи, слід оцінювати у світлі обставин справи.

Також, як підкреслює Рада, «судді не повинні самовиражатися соціальних медіа у такій манері, що може негативно вплинути на суспільне сприйняття доброчесності суддів, наприклад, діючи як інфлюенсери».

«Судді повинні розглянути питання про те, чи може будь-який невідповідний цифровий контент, що передував їхньому призначенню на посаду, зашкодити довірі громадськості до їхньої неупередженості чи підірвати репутацію судової системи. Якщо так, вони повинні, якщо можливо, видалити цей вміст, дотримуючись застосовних правил своєї юрисдикції», - додає Рада.

Крім того, КРЄС висловилася стосовно використання суддями псевдонімів.

«Обов’язок судового обмеження поширюється на спілкування в соціальних мережах, незалежно від того, чи розкривають судді свою особу.

Немає підстав забороняти суддям використовувати псевдоніми. Однак псевдоніми не дозволяють неетичної поведінки.

Крім того, відсутність згадування посади судді або використання псевдоніма не гарантує, що справжнє ім’я чи статус судді не стануть публічними.

Розміщення застереження в їхніх профілях у соціальних мережах про те, що весь вміст або думки висловлені в їхній особистій якості, не звільняє суддів від стриманості», - зауважує КРЄС.

З повним текстом Висновку можна ознайомитися за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.