Для депутатів можуть встановити певні обмеження стосовно права подавати поправки до євроінтеграційних законопроектів.
Так, Комітет Верховної Ради з питань Регламенту рекомендує парламенту ухвалити законопроект «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо внесення, розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції», який внесли спікер Руслан Стефанчук, перший віце-спікер Олександр Корнієнко та ін. №8242.
Навіщо приймати законопроект
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, внесення змін до Регламенту Верховної Ради України зумовлено ухваленням 23 червня 2022 року рішення Європейської ради про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Відтак, адаптація законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС).
Автори пропонують внести зміни до низки статей Регламенту.
Крім цього, у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень проекту Закону пропонується визначити порядок розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, що були внесені до Верховної Ради України до набрання чинності запропонованим Законом.
По суті поданого законопроекту Комітет зазначив таке.
Як вбачається із тексту запропонованих змін, перевага у внесенні на розгляд Верховної Ради законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, надається Кабінету Міністрів України.
У поданому законопроекті пропонується передбачити у статті 20 Регламенту Верховної Ради України включення до порядку денного сесії парламенту позачергово без голосування законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС).
Також автори проекту пропонують внести зміни до статей 30, 31 та 119 Регламенту, доповнивши їх положеннями щодо надання права на виступи під час розгляду на пленарному засіданні євроінтеграційних.
Ініціатори внесення пропонують доповнити Регламент новими пунктами, які стосуються вимог до супровідних документів до таких законопроектів.
Головне науково-експертне управління Апарату ВР у своєму висновку висловлює зауваження до нового абзацу третього частини четвертої статті 102 Регламенту, який запропоновано в такій редакції:
«Якщо при підготовці до першого читання законопроекту, спрямованого на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, головний комітет виклав у висновку до цього законопроекту нові редакції його положень, такий законопроект з новими редакціями положень направляється для проведення наукової експертизи (частина друга статті 103 цього Регламенту) та експертиз, визначених частиною першою статті 93 цього Регламенту».
Щодо запропонованої новели у висновку Головного науково-експертного управління зазначено: «За змістом цього припису головному комітету надається право вносити на стадії розгляду законопроекту у першому читанні у своєму висновку пропозиції щодо викладення положень цього законопроекту «у новій редакції». Фактично йдеться про внесення комітетом пропозицій і поправок до тексту законопроекту. При цьому такі дії мають сенс лише якщо головний комітет пропонуватиме прийняти законопроект з урахуванням «нових редакцій його положень» в цілому уже після першого читання (адже в іншому випадку «нові редакції», про які йдеться у даному разі, можуть бути внесені як пропозиції і підтримані головним комітетом під час підготовки проекту до другого читання).
Однак у такому випадку народні депутати України, які не є членами головного комітету, не матимуть змоги подати пропозиції і поправки до цього законопроекту, у той час коли депутати – члени головного комітету фактично користуватимуться таким правом на стадії підготовки проекту до першого читання. Оскільки ж право на внесення пропозицій і поправок до законопроекту зазвичай вважається елементом права законодавчої ініціативи, то процедура, про яку йде мова, фактично надає різним депутатам різний обсяг права законодавчої ініціативи, з чим не можна погодитись».
Водночас Комітет вважає, що зазначена новела заслуговує на увагу, оскільки запропонована саме до частини четвертої статті 102 Регламенту, чинна редакція якої передбачає, що за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів України, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.