Верховний Суд скасував судові рішення, бо повідомлення телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи

Повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. На цьому ще раз наголосив Верховний Суд по справі № 463/8859/20, яку розглянуто у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, суддя-доповідач Василь Крат.

Позиція ВС

Як зазначається у постанові КЦС ВС, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2021 року в справі № 379/1296/18 (провадження № 61-10167св20) вказано, що «повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження № 61-22450св19)».

Аналіз матеріалів справи, як зазначив ВС, свідчить, що:

ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2022 року поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою матері на рішення Личаківського районного суду Львова від 4 листопада 2021 року та призначено розгляд справи на 12 годин 30 хвилин 9 червня 2022 року з повідомленням учасників справи;

в матеріалах справи міститься телефонограма про виклик в судове засідання справи на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, яка передана чоловіку та не була передана матері дитини та телефонограма від 8 червня 2021 року про виклик в судове засідання справи на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, яка була передана матері;

в матеріалах справи як судова повістка-повідомлення про виклик матері до апеляційного суду на судове засідання призначене на 12 годин 30 хвилин 09 червня 2022 року, так і дані про її направлення/отримання, відсутні.

За таких обставин, матір не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції 9 червня 2022 року.

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Отже, ВС виснував, що доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Нагадаємо, Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня рекомендувала судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала позицію ДСА з цього приводу.

Так, ДСА вважає, що при неавтоматизованому порядку відправлення повідомлень на месенджери (використовуючи номер мобільного телефону для реєстрації облікового запису) не буде повною мірою забезпечено збереження даних про доставку судових повідомлень зокрема існуватиме високий ризик їх втрати через відсутність засобів запобігання їх видалення.

При цьому історія таких відправлень буде не систематизована за справами, учасниками судового процесу, а пошук інформації для підтвердження відправки таких повідомлень значно ускладнений. Ще більше складнощів може виникнути у разі, коли у суді буде декілька осіб, які будуть модерувати один обліковий запис, зареєстрований на один номер мобільного телефону в суді, при відсутній можливості збереження історії видалення та коригування повідомлень.

Зокрема відповідно до умов використання Viber та їхньої політики прийнятого використання Viber не гарантує збереження інформації, а також у будь-який час та з будь-якої причини може видалити ваш контент.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.