Галина Третьякова пропонує розширити підстави для звільнення працівників

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики Галина Третьякова рекомендує парламенту ухвалити законопроект свого ж авторства про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань №7731.

Ним пропонується розширити такі підстави.

А саме доповнити статтю 41 КЗпП новими підставами для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

• вчинення працівником, який працює на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, дій або його бездіяльності, які поза розумним сумнівом можуть відноситись до сприяння державі-агресору; 

• невиконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому пропонується передбачити, що до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємств, установ, організацій вносяться застереження щодо дій або бездіяльності працівника, які поза розумним сумнівом можуть відноситись до сприяння державі-агресору.

«Прийняття законопроекту дозволить суттєво зменшити вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку, не допустити їх на роботу на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України та/або об’єктів критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції», - вважають автори.

Разом з тим, як зазначило Головне науково-експертне управління Верховної Ради, у КЗпП вже передбачено таку підставу для припинення трудового договору, як «набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи» (п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП), яка може бути використана для звільнення осіб, засуджених за колабораційну діяльність.

«Якщо ж йдеться про звільнення працівника за вказаною підставою поза межами встановленого судом факту здійснення ним колабораційної діяльності, то слід звернути увагу на те, що у роботодавця, як правило, відсутні повноваження щодо належного розслідування того, чи вчинив працівник вищевказане діяння чи ні, що може негативно вплинути на реалізацію відповідного положення», - підкреслили у ГНЕУ.

Також у ГНЕУ нагадали автору законопроекта про принцип правової визначеності. «Термін «проступок, несумісний з продовженням даної роботи, пов’язаний з його підтримкою держави-агресора», який використовується у проекті як підстава для звільнення працівника, виглядає нечітким та не відповідає принципу правової визначеності, що може суттєво ускладнити реалізацію відповідного положення», - додали там.

Крім того, у проекті не враховано визначення колабораційної діяльності, встановлене ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу, і не є чітко визначеним й термін «об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення».

Слід зазначити, що сама автор висловила у висновку Комітету деяку критику до свого ж законопроекту.

«Пропоновані зміни до статті 36 Кодексу щодо припинення трудового договору у випадку набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке призвело до втрати довір'я до нього з боку роботодавця, потребують додаткового обґрунтування з огляду на суб’єктивний характер поняття «довір'я».

Доповнення статті 41 Кодексу такою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за вчинення працівником, який працює на об'єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об’єктах критичної інфраструктури, дій або його бездіяльності, які поза розумним сумнівом можуть відноситись до сприяння державі-агресору, носить дискусійний характер з огляду на непоширеність в українському законодавстві поняття «поза розумним сумнівом», - зазначається у висновку Комітету за підписом Третьякової.

Також вона додає, що під час розгляду законопроекту «на засіданні Комітету присутніми представниками сторін соціального діалогу було відзначено актуальність законопроекту та підтримку його мети».

У той же час було зауважено щодо можливої необхідності внесення інших змін до Кодексу, зокрема, щодо вирішення питання про поводження з інформацією, яка доведена роботодавцем до працівника та може становити інтерес для держави-агресора щодо процедури відсторонення працівника у випадку наявності підстав, що можуть призвести до втрати довіри до нього з боку роботодавця (у тому числі у разі розголошення зазначеної інформації) та ін.

Беручи до уваги викладене та за результатами обговорення, Комітет вважає за доцільне внести зміни також до інших статей Кодексу законів про працю України, які б повністю поділяли мету законопроекту, яка визначена у пояснювальній записці.

Як результат, проект рекомендували прийняти за основу з дорученням Комітету підготувати законопроект до другого читання, передбачивши внесення відповідних змін, зазначених у висновку Комітету, та з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Автор Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.