Верховна Рада 3 листопада ухвалила в цілому як закон законопроект «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» №4568.
Як вбачається з пояснювальної записки до законопроекту, він «спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів».
Новий Закон регулює відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів, які в готовому до використання стані відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
Матеріали і предмети за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання не повинні переносити свої складові елементи у харчові продукти в кількостях, які можуть:
Маркування, реклама та представлення матеріалів і предметів не повинні вводити споживачів в оману.
«Що передбачає цей закон:
Вимоги щодо належної виробничої практики (GMP);
Державну реєстрацію речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику;
Особливе маркування матеріалів та предметів;
Вимоги до простежуваності матеріалів та предметів;
Запровадження декларації виробника;
Державний контроль за діяльністю операторів ринку;
Цей закон матиме вплив на споживачів, виробників та державу;
Вимоги до обладнання, що дозволяється використовувати в процесі переробки пластику;
Перехідний період - 3 роки
Усі переліки формуються відповідно до законодавства Європейського Союзу», - зазначила співавтор проекту Марія Мезенцева.
Втім, як зазначає Головне юридичне управління Верховної Ради, хоча законопроектом, по суті, імплементуються положення законодавства Європейського Союзу, проте така імплементація здійснюється у спосіб, що не враховує вимог щодо мови та термінології законів, у проекті наявна значна кількість відсилочних норм, дублюючих положень тощо.
«Викликає занепокоєння також передбачена законопроектом необмежена дискреція у реалізації (чи нереалізації) органами виконавчої влади та уповноваженою особою наданих повноважень, а також їхня недостатня юридична визначеність, наявність двозначності у викладенні правових приписів (йдеться, зокрема, про положення статей 8 і 14, зміни до статті 39 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин"), наприклад: "державний ветеринарний інспектор, капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна… має достатні підстави вважати…", "з урахуванням положень… цієї статті спеціальні вимоги можуть затверджуватися…", "Спеціальні вимоги… можуть включати…", "Спеціальні вимоги, зазначені у частині першій цієї статті, можуть включати… інші вимоги, спрямовані на забезпечення виконання статей 6 і 7 цього Закону", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, може задовільнити клопотання…", "уповноважена особа може звернутися до заявника із запитом про надання додаткової інформації та/або пояснень», - зазначає ГЮУ.
Отже, як вважають експерти Юридичного управління, законопроект не містить зрозумілого обсягу та способу здійснення дискреційних повноважень органами виконавчої влади та уповноваженою особою, аби фізична чи юридична особа мала б змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій органів влади, унеможливити зловживання наданими їй повноваженнями.
Нижче наводимо текст проекту до другого читання, який поки доступний лише у вигляді порівняльної таблиці.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.