В Раді взагалі майже немає потенціалу до дерегуляції, — Роксолана Підласа про перспективи проекту Мінекономіки щодо скасування частини ліцензій та дозволів

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Комітет з питань економічного розвитку 28 вересня рекомендував ухвалити за основу законопроект Уряду 8058 про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності. Йдеться про те, що з 1 січня 2023 року дозволи та ліцензії, не включені до спеціального переліку, можуть визнати недійсними, тобто впровадити дерегуляцію.

Пояснювальну записку до законопроекту підписано першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економіки Юлією Свириденко.

«За результатами проведеного аналізу виявлено 15 видів засобів державного регулювання, а саме: акти, висновки, декларації, довідки, дозволи, згоди, повідомлення, погодження, посвідчення, ліцензії, підтвердження, рішення, свідоцтва, сертифікати, форми реєстрації. При цьому інструменти державного регулювання застосовуються у такій кількості: дозволи – 528, ліцензії – 224, погодження – 157, висновки – 145, свідоцтва – 121, декларації – 55, повідомлення – 42, посвідчення – 23.

Також необхідно зазначити про випадки застосування подвійного або навіть потрійного регулювання в одній сфері господарської діяльності та застосування однакових вимог для отримання різних документів дозвільного характеру.

Такий підхід державного регулювання у сферах господарської діяльності потребує змін шляхом негайного перегляду тих сфер господарської діяльності, де застосовується надмірне адміністративне та фінансове навантаження на бізнес, та проведення їх дерегуляції», - вважає Юлія Свириденко.

Втім, з моменту рекомендації Комітету пройшов вже місяць, а проект не винесено до пленарного залу.

Чи проти дерегуляції виступають народні депутати, розповіла заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Роксолана Підласа зі «Слуги народу» в інтерв’ю Телеграфу.

«Основним в цьому законопроєкті є те, що ми переглядаєм всі дозвільні документи, які існують в Україні. Що з цього дійсно потрібно? Закон встановлює подвійну вимогу до необхідності застосування дозвільного документа. Це означає, що він має бути не тільки в законі України, але і в переліку Кабміну так званих абсолютно необхідних документів.

Цей перелік уряд має створити на підставі перегляду. Перегляд буде здійснений Комісією, що складається з заступників міністрів основних міністерств.

Але, як і очікувалось, цей законопроєкт стикнувся з великим супротивом. Він вже був запланований до розгляду, але не потрапив у сесійний зал. Всі фракції проти, крім «Слуги народу», - зазначила вона.

Також, за словами Підласи, багато буде залежати від складу Комісії, яка буде переглядати перелік дозволів.

«Якщо там будуть заступники міністрів економіки, фінансів, юстиції, цифрової трансформації, то можна сподіватись, що вони скоротять кількість цих дозволів як мінімум на третину. Але звісно, за склад цієї комісії розгорнеться окрема битва», - зазначила вона.

«Це не перша спроба дерегуляції. Тільки за три роки моєї каденції я пам'ятаю три спроби. Перша була, коли Кабмін Олексія Гончарука (2019 – 2020 роки) пропонував віддати право встановлювати і скасовувати дозвільні документи. І це була дуже дискусійна ідея.

Є так званий "тест на Януковича". Коли ви ухвалюєте закон, подумайте, чи ухвалили б ви його, якщо при владі був би Віктор Янукович і його Кабмін. Цей законопроєкт з тріском провалює такий тест. Я б Кабміну Миколи Азарова не довірила право встановлювати нові дозвільні документи. Хоча до Гончарука довіра була. Можна було надати таке повноваження уряду тимчасово. Скажімо – на один рік. Але законопроєкт все одно не пройшов.

Потім була спроба віддати Кабміну хоча б право визначати процедуру отримання дозвільних документів. Зараз ці процедури визначаються законом. Він пройшов перше читання і благополучно вмер. Потім була його реінкарнація за моєю ініціативою. Крім основного – надання права уряду визначати процедуру – я пропонувала скасувати кілька нерелевантних дозволів. Наприклад: «спецдозвіл на зайняття народною медициною (цілительством)».

Міністерство охорони здоров'я зараз і не видає дакі дозволи. Тому що це антинауково. Хоча дозвільна процедура в законодавстві існує.

Або існує дозвіл на використання гармат для розгону хмар під час свят. Зараз вони взагалі заборонені, та і найближче свято – в нас на день нашої перемоги. Але тоді це було актуально. Законопроєкт не дійшов до першого читання.

В Раді взагалі майже немає потенціалу до дерегуляції. Парламент в цьому сенсі – зріз суспільства. А українське суспільство виступає за сильну державу і жорстке регулювання в усіх питаннях, які не стосуються особистого. Рада дуже погано голосує за ініціативи віддати повноваження будь-кому. Або Кабміну, або взагалі позбавити державу якихось повноважень.

Для прикладу, Мінекономіки схильне відміняти зайве регулювання. Тому що вони розуміють, як воно "не працює". В той же час, їхня відповідальність – ріст економіки.

Ось вам приклад: існує дозвіл на діяльність компаній, які займаються працевлаштуванням українців за кордоном. Мета цього дозволу супер благородна: він має запобігати торгівлі людьми. Але на практиці цей дозвіл, як і багато інших, видається спеціалістами міністерства, які не здійснюють фактичний контроль.

Вони не їздять в офіси, не проводять бесіди з менеджерами. Ліцензія може бути скасована постфактум, якщо є скарги або якийсь скандал. Але ж передбачається, що цей дозвільний документ має виконувати якусь запобіжну, профілактичну функцію. Але він її не виконує. Знову ж таки, було дві спроби відмінити такий дозвіл, але вони не пройшли в парламенті.

Але за «дерегуляційну гільйотину» ще поборемось», - вважає Підласа.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.