Окрема ухвала як реакція суду на зловживання суб’єктом влади процесуальними правами у формі ігнорування судових засідань: позиція ВС

До Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі – товариство, позивач) до обласного центру зайнятості (далі – відповідач) провизнання протиправними дій звернувся відповідач.

Ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та, у подальшому, ухвалою цього ж суду задоволено клопотання обласного центру зайнятості про розгляд справи у судовому засіданні за участю представника та призначено справу до розгляду у судове засідання з повідомленням та викликом учасників справи. При цьому зазначеною ухвалою було визнано обов`язковою явку представника обласного центру зайнятості.

Однак, судове засідання було відкладено у зв`язку із відсутністю у представника відповідача належних документів на представництво інтересів обласного центру зайнятості у Верховному Суді. У подальшому до Верховного Суду надійшло клопотання обласного центру зайнятості, підписане заступником директора - начальником відділу по роботі з персоналом, у якому відповідач просив провести розгляд справи без участі його представника. З огляду на це, у судове засідання, призначене на відповідну дату, представник обласного центру зайнятості не з`явився.

Верховний Суд, з посиланням на статтю 44 КАС України, відповідно до якої учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, та частину першу статті 45 КАС України, згідно з якою учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, дійшов висновку, що у діях відповідача щодо невиконання ухвали суду про обов’язкову явку представника до судового засідання наявні ознаки зловживання процесуальними правами.

При цьому Суд зазначив, що особливості втілення принципу неприпустимості зловживання процесуальним правами в адміністративному судочинстві, важливо наголосити на тому, що згідно з частиною четвертою статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Крім того, Верховний Суд врахував, що суспільна небезпека зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві полягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловживання правом, спричиняють настання негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного судочинства, визначених у частині першій статті 2 КАС України, та для суду та усієї судової системи - у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів. Крім того, зловживання процесуальними правами має безпосередній вплив на збільшення бюджетних витрат на судову систему.

На цій підставі, керуючись статями 249 та 358 КАС України, з метою усунення причин та умов, що сприяли допущеному обласним центром зайнятості зловживанню процесуальними правами, Суд постановив окрему ухвалу та направив її на адресу Державної служби зайнятості для вжиття відповідних заходів реагування.

Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: 1) у разі виявлення зловживання процесуальними правами суд зобов`язаний ужити заходів, спрямованих на попередження та/або протидію такому зловживанню; 2) заходи процесуального примусу, які можуть застосовуватись адміністративним судом із метою протидії зловживанню процесуальними правами, можна класифікувати на заходи прямої відповідальності (попередження, видалення із зали судових засідань, привід, штраф, винесення окремої ухвали) та заходи непрямої (додаткової) відповідальності (залишення без розгляду або повернення позову, апеляційної чи касаційної скарги, заяви, клопотання; покладення на сторону, яка допустила зловживання процесуальними правами, судових витрат повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору; припинення врегулювання спору за участю судді тощо); 3) особливості адміністративного судочинства певним чином впливають на можливість визнання тієї чи іншої дії (бездіяльності) учасника справи зловживанням процесуальними правами, а також обрання судом заходів із протидії такому зловживанню.

Окрема ухвала Верховного Суду від 13 вересня 2022 року у справі № 320/1167/21 (адміністративне провадження № К/9901/45239/21)

Автор: В'ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.