Чи можуть позивачі очікувати на повернення судового збору, якщо суд порушив строки: що передбачено проектом Мін'юсту

13:18, 2 жовтня 2022
Мін'юст пропонує повертати судовий збір у разі порушення судом строків розгляду справи і пришвидшити притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Чи можуть позивачі очікувати на повернення судового збору, якщо суд порушив строки: що передбачено проектом Мін'юсту
Джерело фото: Міністерство юстиції
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін пропонує пришвидшити дисциплінарні провадження стосовно суддів, які допускають тяганину, і повертати позивачам судовий збір, якщо суддя порушив строки розгляду справ.

Крім того, швидке вирішення справи стане новим критерієм у процесуальних кодексах.

Відповідний законопроект Уряд зареєстрував у Верховній Раді (щодо вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження 8083). Ввечері 29 вересня на сайті парламенту з’явився його текст та пояснювальна записка, підписана міністром юстиції Денисом Малюською.

Як зазначає Денис Малюська, «Україна є однією з небагатьох держав – членів Ради Європи, в яких Європейський суд з прав людини виявив структурну проблему, що стосується надмірної тривалості судових розглядів, яку ще належить розв’язати».

«На необхідності дотримання розумних строків судового провадження неодноразово наголошувалося у рекомендаціях та висновках Комітету Міністрів Ради Європи, Консультативної ради європейських суддів, Венеціанської комісії та інших міжнародних та європейських інституцій», - пише міністр.

І цей закон, на думку Мін'юсту, допоможе вирішити проблему судової тяганини.

Втім, Денис Малюська не розповів, коли планується вирішити проблему невиконання в Україні судових рішень і тяганини, яку допускають державні виконавці. Адже, як відомо, Державній виконавчій службі вдається виконати лише 2-3 відсотки від усього загалу, що теж є системною проблемою України, на яку вказав і ЄСПЛ, і Комітет міністрів Ради Європи.

Тож, про те, що будуть притягувати співробітників ввіреного йому відомства за порушення строків виконання судових рішень, наразі не йдеться.

В якості мети законопроекту 8083 вказано «вирішення проблеми надмірної тривалості цивільного, господарського та адміністративного провадження» шляхом:

  • вдосконалення інституту розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження;
  • надання позивачу права подати заяву про повернення сплаченого судового збору з державного бюджету у разі порушення суддею встановлених строків розгляду справ;
  • встановлення скороченого строку розгляду дисциплінарної справи стосовно безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Суддям пропонують самим визнавати за собою порушення строків

Механізм повернення збору пропонується такий.

Прописати у ЦПК, ГПК та КАСУ, що «у разі порушення суддею строків розгляду справи, встановлених цим Кодексом, позивач (заявник, скаржник) має право подати заяву про повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого ним під час подання позову (заяви, апеляційної чи касаційної скарги).

Суд вирішує питання про повернення сплаченого судового збору під час ухвалення рішення по суті позовних (заявлених) вимог.

У разі подання заяви про повернення сплаченого судового збору після винесення рішення у справі суд розглядає таку заяву не пізніше 20 днів з дня її надходження до суду без повідомлення (виклику) учасників справи та виносить відповідну ухвалу».

Втім, зрозуміло, що задоволення суддею відповідної заяви буде дорівнювати визнанню ним процесуального порушення зі свого боку (порушення строків розгляду справи), тож виникає велике питання, чи будуть судді задовольняти подібні заяви, аби потім не стати суб’єктом дисциплінарного провадження із власне визнаною самостійно «провиною».

Скільки збору планують повернути

Що стосується фінансово-економічного обгрунтування, то, судячи з пояснювальної записки, Мін'юст планує «вбити двох зайців»: і задовольнити позивачів-заявників, справи яких затягнулися, і забезпечити прогнозування розміру фінансування судів.

«Згідно зі статистичними даними за 2020 рік судами першої та апеляційної інстанцій було розглянуто 1 488 618 справ. При цьому кількість справ, які було розглянуто у строк більше трьох місяців, становить 197 084.

На розгляді у Верховного Суду в 2020 році перебувало 130 132 справи. З них на кінець звітного періоду не розглянуто було 34 611 справ.

Загальна сума сплаченого судового збору за 2020 рік по судах першої та апеляційної інстанцій становить 2 929 894 288,52 грн.

Сьогодні спрогнозувати розмір суми повернення судового збору неможливо, оскільки це залежить від багатьох факторів, зокрема:

заповнення суддівських посад у судах України;

користування позивачем правом на подачу заяви про повернення судового збору;

різницею у сумах судового збору залежно від позовних вимог.

За приблизними розрахунками сума повернення судового збору може становити 400 млн грн на рік.

Прийняття та реалізація проєкту Закону потребуватиме додаткового фінансування за програмами КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та за КПКВК 0551010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом».

Так, проєкт Закону передбачає, що Кабінету Міністрів України під час підготовки проєкту Закону про Державний бюджет України на 2024 рік та наступні роки на підставі поданих Державною судовою адміністрацію України статистичних даних за попередній рік про суми повернутого сплаченого судового збору у зв’язку з порушенням суддями строків розгляду справ передбачити кошти для забезпечення діяльності судової влади», - йдеться у поясненнях.

В цілому, проєктом Закону пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судовий збір».

А саме впровадження таких змін:

  • доповнення положень процесуальних кодексів нормами про те, що суд при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження враховує пріоритет швидкого вирішення справи;
  • продовження строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у виняткових випадках, але не більше ніж на 30 днів;
  • надання права апеляційним судам під час розгляду справ у порядку цивільного та господарського судочинства проводити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами;
  • удосконалення порядку розгляду адміністративних справ судом касаційної інстанції;
  • надання позивачу (заявнику, скаржнику) права подати заяву про повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого ним при поданні позову (заяви, апеляційної чи касаційної скарги), у разі порушення суддею строків розгляду справи, встановлених законом;
  • скорочення строку розгляду дисциплінарної справи стосовно безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення –тридцять днів з дня її відкриття;
  • узгодження положень щодо справляння судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
  • включення до переліку об’єктів, за подання яких до суду судовий збір не справляється, позовних заяв та апеляційних скарг у справах з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, затримання іноземців або осіб без громадянства.

 Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Оксана Клименко
    Оксана Клименко
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Олена Кондратюк
    Олена Кондратюк
    заступник голови Верховної Ради України
  • Олена Горбань
    Олена Горбань
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Лариса Бабайлова
    Лариса Бабайлова
    суддя Деснянського районного суду міста Києва