Чи може війна в Україні стати ядерною: The Economist проаналізував різні версії

30 вересня Пєсков заявив, що «Москва буде розцінювати можливі удари України по територіях, які «увійдуть до складу РФ» як «акт агресії проти Росії».

Експерти проаналізували в статті The Economist версію подальшого розвитку подій навколо ядерної загрози зі сторони РФ. «Судово-юридична газета» наводить переклад основних тез статті.

«Через 60 років після кубинської ракетної кризи світ знову стурбований ядерною війною.

Президент Росії Володимир Путін неодноразово попереджав, що може вдатися до ядерної зброї. 21 вересня він заявив, що використовуватиме «всі наявні системи озброєнь» для захисту «територіальної цілісності» Росії — побічно включаючи всю українську землю, яку він анексує за допомогою фіктивних референдумів. «Це не блеф», – сказав Путін. У відповідь Джейк Салліван, радник з національної безпеки США, суворо попередив Росію про «катастрофічні наслідки», якщо вона застосує ядерну зброю.

Таким чином, світ зіткнувся з тим, що може бути найгіршим періодом ядерної небезпеки з часів Куби, каже Деріл Кімбол із Асоціації з контролю над озброєннями.

Є побоювання, що у Путіна, що вагається, може виникнути спокуса зробити ставку на те, що ядерна зброя може допомогти звернути його невдачі на полі бою назад.

Кубинський ракетна криза була значною мірою пов'язана зі «стратегічною» ядерною зброєю — найпотужнішою, призначеною для знищення ворожих міст далеко від поля бою. Питання в Україні крутиться переважно навколо нестратегічного чи «тактичного» характеру зброї. Вона має меншу дальність дії та меншу вибухову силу. (Проте вона більш потужна, ніж атомні бомби, використані проти Японії під час Другої світової війни).

Експерти вбачають три основні варіанти застосування Росією ядерної зброї: «демонстраційний постріл», який нікого не вбиває; удар по Україні; та напад на НАТО.

Росія може розпочати рух «сходами ескалації», провівши ядерні випробування або під землею, або, що драматичніше, в атмосфері. Це може бути над Чорним морем чи високо над самою Україною, щоб уникнути масових смертей, але викликати електромагнітний імпульс, який знищить електрообладнання.

Російські генерали можуть віддати перевагу завдати ядерного удару по військових об'єктах безпосередньо, не в останню чергу тому, що російській армії не вистачає живої сили та техніки. Цілями можуть бути українські аеродроми, логістичні центри та скупчення артилерії, каже Бен Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, британського аналітичного центру. Тим не менш, сили України в основному розосереджені, а армії можуть бути напрочуд стійкими.

Пан Баррі вважає, що для нейтралізації української бригади (приблизно 3000-5000 солдатів) знадобиться чотири тактичні знаряддя, навіть якщо вони будуть зосереджені для наступу.

Що ще більш руйнівно, Росія може вирішити атакувати українське місто, щоб досягти капітуляції. Але це підвищує можливість прямого втручання НАТО і знищення російської армії. Ядерний удар по НАТО був би потенційно самогубною пропозицією з огляду на те, що три його члени — Америка, Великобританія та Франція — мають власну ядерну зброю.

Але реагувати на ядерні загрози також складно. Стримування спирається на велику частку двозначності. Американські офіційні особи не говорять публічно, що вони мають на увазі під «катастрофічними наслідками», хоча це й натякає на ризик прямого зіткнення між Росією та Америкою. Але вони стверджують, що у приватних попередженнях Кремлю вони були недвозначними і заявили журналістам, що відповідь, швидше за все, буде звичайною, а не ядерною.

Президент Джо Байден досі намагався збалансувати два принципи: допомогти Україні захистити себе, але уникнути третьої світової війни. Він сказав, що якщо росіяни використають ядерну зброю, то відповідь залежатиме «від масштабів того, що вони зроблять».

Одним із варіантів було б посилити економічний тиск на Росію, можливо, за допомогою вторинних санкцій проти тих, хто купує її нафту і газ, сподіваючись перетворити Путіна на ще більшого міжнародного вигнанця. Америка може підштовхнути Індію та Китай до ізоляції Росії. Обидві країни опосередковано сигналізували про несхвалення його поведінки на війні. Але Індія покладається на Росію щодо зброї, а Китай бачить у ній корисну противагу Америці.

Іншим варіантом для Заходу було б допомогти Україні боротися на полі ядерної війни, надавши поради, захисне спорядження та обладнання для знезараження. Він також міг би постачати більш сучасне озброєння, таке як танки, винищувачі та ракети більшої дальності західного виробництва, які досі вважалися надто небезпечними. На іншому кінці шкали Америка, Великобританія чи Франція могли б відповісти власним обмеженим ядерним ударом. Але це ризикує розв'язати більш масштабну ядерну війну, а у Росії більше тактичної ядерної зброї, ніж у її західних суперників.

Середній шлях — звичайна військова відповідь — найімовірніший. Це може включати введення військ НАТО в Україну або завдання прямих ударів по російських об'єктах. Америка могла б, наприклад, знищити порти, авіабази або мобільні пускові установки ракет, які використовувалися в ході будь-якої російської ядерної атаки. Бен Ходжес, генерал у відставці, який колись командував американськими сухопутними військами у Європі, пропонує потопити російський Чорноморський флот чи знищити його бази у Криму.

Однак Путін може підняти ставки. Він може завдати удару у відповідь по порівнянних цілях — скажімо, по американських військових кораблях у Середземному морі або по військових об'єктах на території НАТО. Іншими словами, навіть звичайна відповідь може легко призвести до прямого конфлікту між НАТО та Росією із супутнім ризиком ядерної війни.

Все це ставить питання: чи справді Америка піде на такий ризик заради України, яка не є формальним військовим союзником?

Прихильники підтримки України пропонують дві відповіді. По-перше, ризики менш серйозні, ніж здаються. Росія не може вести війну із застосуванням звичайних озброєнь проти Америки та її 29 союзників по НАТО; ядерна війна може призвести до повного знищення обох сторін. Друга відповідь полягає в тому, що ризики того варті. Дозвіл Росії використовувати ядерний шантаж для захоплення території підштовхне автократів у всьому світі до того ж. «Це був би жахливий світ для життя. Вартість того, щоб зупинити його пізніше, вища, ніж зупинити його на початку», — стверджує пан Едельман.

На даний момент, на загальне полегшення, стримування дотримується. Путін не застосовував ядерної зброї, і НАТО не воює в Україні. Америка заявляє, що не бачила доказів того, що Росія готує свою ядерну зброю для використання. Америка та Росія продовжують обмінюватися інформацією про свої відповідні стратегічні арсенали», - йдеться у статті The Economist.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.