У чиновників та суддів буде 60 днів на подання декларації: Рада готується відновити електронне декларування

Як відомо, з початком війни електронне декларування для посадовців було зупинене, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу. Вони можуть подати декларацію за бажанням. Відповідно НАЗК теж не перевіряє декларації чиновників, депутатів, суддів тощо.

Очільник НАЗК Олександр Новіков взагалі заявив, що кримінальні провадження з недостовірного декларування та недекларування чиновниками їх коштів треба закрити, «щоб розвантажити правоохоронну систему», хоча ще восени 2020 року пропонувалося розпустити Конституційний Суд України за визнання неконституційними окремих норм закону про електронне декларування.

Згодом НАЗК дало роз’яснення, що чиновникам та членам їхніх сімей, «залученим до збору коштів», не треба їх декларувати.

«Кошти, отримані з 24.02.2022, перераховані на ваш рахунок або рахунок члена вашої родини для збору на потреби армії чи осіб, які постраждали від війни, не потрібно декларувати. Також не потрібно подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Тому такі кошти не підлягають відображенню у декларації та повідомленні про суттєві зміни у майновому стані», - заявили в НАЗК.

Яким чином НАЗК потім досліджуватиме питання, чи справді той чи інший чиновник спрямовував кошти на армію, у роз'ясненні НАЗК не наводиться.

Як зазначають експерти, це нівелює суть електронного декларування, оскільки відповідні органи та громадськість у таких обставинах не можуть відслідкувати черговість набуття посадовцями різного майна (чи вибуття цього майна із володіння). Адже система декларацій будувалася за принципом наповнення Реєстру даними рік у рік, щоб можна було відстежити весь ланцюжок змін у майновому стані.

Потім Президент підписав ухвалений парламентом закон авторства Анастасії Радіної, яким депутатам, суддям та чиновникам дозволяється не звітувати про отримані подарунки, у тому числі у вигляді коштів за певних умов, а саме допомога ЗСУ та використання з гуманітарною метою (законопроєкт №7280 про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції»). Фактично цей закон легітимізує вищезгадане роз’яснення НАЗК. Також він дозволяє чиновниками за певних умов займатися бізнесом.

Отже, декларування, яке й так стало необов’язковим на час війни, було спрощено ще й змістовно - декларувати все вже не потрібно.

За цим же новим законом чиновників зобов’язали подати декларацію протягом 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Однак наприкінці вересня у «Слузі народу» згадали, що, незважаючи на військовий стан, до кінця 2022 року перед Україною стоїть завдання виконати умови для початку переговорів з Європейським Союзом про вступ. Серед умов - боротьба з корупіцією. А як боротися із нею, коли одне з основних досягнень - електронне декларування - фактично нівельоване?

Отже, 23 вересня очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вніс законопроект 8071, яким пропонується відновити обов’язок з декларування.

Втім, у законопроекті нічого немає про відкриття Реєстру декларацій або про те, як і коли НАЗК має почати перевірки.

Так, у Прикінцевих положеннях Закону України «Про запобігання корупції» встановлюється, що особи, які у 2022 році не подали декларацію та/або повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, подають таку декларації та повідомлення не пізніше 60 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу» (тобто, закону Арахамії).

Таким чином, у чиновників та посадовців буде 2 місяці, аби подати декларацію за попередній 2021 рік.

Разом з тим, посадовці, що не подали у 2-місячний строк декларацію, бо виконували завдання в інтересах національної безпеки, безпосередньо брали участьу веденні бойових дій, перебували в районі проведення бойових дій та/або на тимчасово окупованій території, не будуть підлягати притягненню до відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації та відповідних повідомлень.

Відновлюються і спеціальні перевірки.

Також новим законом пропонується, що у разі неподання особою, яка під час дії воєнного стану призначена на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посаду з підвищеним корупційним ризиком, декларації, документів, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції», а також неподання державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування документа про підтвердження рівня володіння державною мовою, такий державний службовець або посадова особа звільняється із займаної посади протягом 3 робочих днів після завершення цього строку.

У разі якщо особа, яка під час дії воєнного стану призначена на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посаду з підвищеним корупційним ризиком, не пройшла спеціальної перевірки, така особа звільняється з відповідної посади.

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.