До кандидатів на керівників НАБУ, НАЗК, САП, ДБР та БЕБ встановлять нові вимоги та уточнять процедуру звільнення директора НАБУ

15:58, 5 вересня 2022
Законопроект, яким у «Слузі народу» запропонували уточнити вимоги до претендентів на зайняття посад директора НАБУ, голови НАЗК, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, директорів ДБР і Бюро економічної безпеки, схвалено профільним Комітетом.
До кандидатів на керівників НАБУ, НАЗК, САП, ДБР та БЕБ встановлять нові вимоги та уточнять процедуру звільнення директора НАБУ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади 5 вересня схвалив законопроект 7654 про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів. Автором виступає Голова Комітету, народний депутат від «Слуги народу» Андрій Клочко. Його Комітет визначено профільним за даним законопроектом.

Як зазначає автор, «з метою посилення інституційної спроможності у питанні протидії корупції, протягом 2014-2015 років було ухвалено низку законів, які передбачали створення спеціалізованих антикорупційних структур, таких як Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також Державне бюро розслідувань.

 Крім того, з метою протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, було ухвалено відповідний закон та створено Бюро економічної безпеки України».

«Водночас, незважаючи на створення та діяльність відповідних державних органів, кардинальних змін щодо зменшення рівня корупції та економічної злочинності не відбулося.

Так, у 2014 році Україна розпочала антикорупційну реформу з показниками індексу сприйняття корупції (CPI) у 26 балів зі 100 можливих та посіла 142 місце серед 175 країн — між Угандою та Коморськими островам. Водночас, за показниками CPI-2019 Україна отримала 30 балів і посіла 126 місце в глобальному рейтингу (це ж місце обіймають Киргизстан, Азербайджан і Джибуті). За результатами експертного опитування «Шоста річниця Майдану: експертна оцінка подій, наслідків і уроків на майбутнє», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 7–19 листопада 2019 року серед 80 експертів, 38 з опитаних вказали на відсутність системної боротьби з корупцією, як ціль Майдану, яка не була досягнута. Ще 30 експертів вважали, що не відбулося якісного «перезавантаження» системи влади та оновлення принципів її діяльності, приходу якісно нових еліт та люстрації старих», - вважає автор законопроекту.

 «Одна із ключових причин неспроможності антикорупційних інституцій продемонструвати реальні результати у боротьбі з корупцією – недосконала процедура призначення керівників відповідних органів, незважаючи на той факт, що призначення на посаду відбувалося шляхом проведення конкурсного відбору. На посади у вищезазначені державні органи необхідно призначати фахівців, які відповідають високим професійним компетентностям, мають необхідний досвід роботи та незалежні від політичного впливу, або впливу осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Крім того, з огляду на високу суспільну значимість органів, задіяних у протидії корупційним злочинам та злочинам, які посягають на функціонування економіки держави, доцільно уніфікувати та посилити вимоги до осіб, які претендують на керівництво відповідними органами», - зазначає автор законопроекту.

Завданням законопроекту є вдосконалення чинного законодавства в частині уніфікації та підвищення вимог до осіб, які претендують на зайняття посад директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, директора Державного бюро розслідувань, директора Бюро економічної безпеки України, а також уніфікації норм законодавства щодо припинення повноважень осіб, які займають зазначені посади.

Проектом вносяться зміни до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Бюро економічної безпеки України», в частині посилення вимог до осіб, які претендують на зайняття посад директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, директора Державного бюро розслідувань, директора Бюро економічної безпеки України.

Зокрема серед нових формулювань вимог до кандидата на Директора Національного антикорупційного бюро, які пропонуються законопроектом:

Вік не менше 35 років;

Вища юридична освіта за ступенем не нижче спеціаліста, магістра;

Володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;

Володіє англійською мовою на рівні не нижче В2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;

Не є членом жодної політичної партії;

Не є і не був членом організації, забороненої законом або судом;

Має високі моральні якості та бездоганну репутацію.

Зокрема, якщо зараз вищою юридичною освітою під час конкурсу до НАБУ вважається освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах, то пропонується прописати, що вищою юридичною освітою для цілей цього закону є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або ступенем магістра, а також вища юридична освіта за відповідним ступенем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

 Відповідно й стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або ступенем магістра, а також вищої юридичної освіти за відповідним ступенем, здобутої в іноземних державах.

Також встановлюється, що не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка:

1) не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 статті 6 закону (громадянство, мова, освіта, стаж роботи та ін. базові вимоги - прим. ред.);

2) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

4) притягалася на підставі обвинувального вироку, що набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та/або кримінальної відповідальності за вчинення умисного кримінального правопорушення;

5) позбавлена відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади;

6) протягом останнього року притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією;

7) не пройшла спеціальну перевірку, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», або не надала згоди на її проведення;

8) має заборгованість із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;

9) не подала передбачену Законом України «Про запобігання корупції» декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;

10) має громадянство (підданство) іноземної держави;

11) не пройшла перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», або підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади»;

12) порушувала вимоги Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти;

13) впродовж двох років до подання заяви на участь у конкурсі на зайняття посади Директора Національного бюро, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією (наразі щодо політичної нейтральності прописано так: «Не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, яка впродовж двох років до подання заяви на участь у конкурсі на зайняття цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією»).

Доповнення закону у частині підстав для звільнення директора НАБУ стосуються:

  • закінчення строку повноважень;
  • притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією;
  • набуття не лише громадянства, але й підданства іноземної держави;
  • наявності заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (зараз - 12).

Також визначено, що особа, яка претендує на участь у конкурсі, подає у визначений в оголошенні строк відомості про наявність чи відсутність судимості, накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також інші відомості, передбачені статтею 6 Закону про НАБУ.

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики