У Верховній Раді України створено Дослідницьку службу парламенту

25 серпня Рада повідомила, що розпорядженням спікера Руслана Стефанчука створено Дослідницьку службу Верховної Ради України.

Як писала «Судово-юридична газета», 1 липня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект щодо нових правил встановлення фактів народження та смерті під час воєнного стану (законопроект 7310). До другого читання у законопроекті з’явилися нові норми, які визначають, що тепер науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп), а також професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів, працівників Апарату Верховної Ради та помічників-консультантів народних депутатів здійснюватиме Дослідницька служба Верховної Ради.

Таким чином змінили функціональне призначення Інституту законодавства Верховної Ради України і перейменували його на Дослідницьку службу Верховної Ради України.

А нещодавно, 19 серпня, Постановою Кабінету Міністрів України № 925 внесено зміни до Додатку, який встановлює розмір посадових окладів працівників Інституту законодавства Верховної Ради (а тепер - Дослідницької служби).

Так, визначено, що посадові оклади, передбачені цим додатком, підвищуються на 25 відсотків з 1 січня 2023 року.

Як зазначили у парламенті, дослідницька служба створена з метою реалізації заходів щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, передбачених Рекомендаціями Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності, затвердженими Постановою ВР від 17 березня 2016 року №1035-VIII.

Розпорядженням Голови Верховної Ради України №438 від 11 серпня 2022 року перейменовано юридичну особу "Інститут законодавства Верховної Ради України" на "Дослідницька служба Верховної Ради України" та змінено її функціональне призначення, згідно з основними завданнями, що визначені у Положенні про Дослідницьку службу Верховної Ради України.

 «Які продукти буде готувати Дослідницька служба?

1. Вид аналітичного/інформаційного матеріалу (з урахуванням вимог Положення про Дослідницьку службу Верховної Ради України):

1) концепція розвитку галузевого законодавства;

2) путівник по законодавству;

3) парламентське дослідження;

4) аналітична записка з питань порівняльного правознавства;

5) оглядове досьє;

6) інформаційна довідка;

7) пропозиції до проекту законодавчого акта;

8) пропозиції до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України;

9) аналітична записка за результатами моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України;

10) аналітична доповідь.

Хто може звертатись до Дослідницької служби?

1) Голова Верховної Ради України;

2) Перший заступник Голови Верховної Ради України;

3) заступник Голови Верховної Ради України;

4) голова комітету (тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії) Верховної Ради України;

5) голова депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України;

6) народний депутат України;

7) Керівник Апарату Верховної Ради України;

8) заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби;

9) посадова особа Апарату Верховної Ради України - кореспондент Європейського центру парламентських досліджень і документації.

Предметом звернення є: сформульований предмет звернення, сфера та мета дослідження; у разі проведення порівняльно-правового аналізу - уточнення, законодавство яких держав є пріоритетним при проведенні дослідження», - зазначили у Верховній Раді.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.