Нацбанк стимулює IT-фахівців ставати іноземцями

Нові ліміти і ціни

З 21 липня Нацбанк, окрім підвищення офіційного курсу, переглянув і ліміти на зняття грошей з рахунків клієнтів, відкритих в українських банках, з 50 тисяч гривень на місяць до 12,5 тисяч гривень кожні 7 днів, що за актуальним курсом валют становить близько 300 доларів.

Крім цього, регулятором вперше було обмежено можливість розрахунків гривневими картками 100 тисячами гривень, (що за новим курсом орієнтовно становитиме близько 2,5 тисяч доларів). Правило «карткові розрахунки без обмежень" тимчасово в минулому. Вказані кошти, згідно з постановою регулятора, можна використовувати не розраховуючись за товари та послуги. Отже, навіть якщо наш IT-фахівець захоче розрахуватися в магазині чи в ресторані карткою, то витратити зі свого рахунку він може не більше 2,5 тисяч умовних, і це без урахування відсотка за конвертацію при кожній операції. При тому, що картковий курс, тобто курс, за яким з нашої гривневої картки списують гривні на суму у євро/долар, вже незабаром буде більше 40 гривень за долар/євро.

І наче, як би в нас сказали "на життя вистачить", але так розповсюджені в Європі термінали є далеко не всюди. А за таких умов (як зазначалося вище - не більше 12,5 тисяч на тиждень), якщо фахівець не один, а з родиною, то виникають питання. Якщо ж наш фахівець захоче допомогти родині в Україні, то надіслати офіційно на Батьківщину він може не більше 30 тисяч гривень на місяць.

Всі в валюту? А ось використання валютних рахунків, на відміну від гривневих регулятор не обмежує. Згідно з постановою Нацбанку, з 21 липня розрахунок платіжною карткою (картками) з рахунків клієнтів, які відкриті у валюті, здійснюється, як і раніше, без жодних обмежень на будь-які товари та послуги, що робить валютні рахунки в українських банках для IT- та фахівців творчих професій, які працюють за кордоном, але є резидентами України, більш привабливими для життя.

Отже, умовний український IT-шник чи представник іншої творчої професії - ФОП, що працює за кордоном, маючи валютний рахунок, може вільно розраховуватися у магазині чи купувати будь-які товари тривалого зберігання і дещо втрачати на конвертації при сплаті податків. Слід зазначити, що в разі, якщо український IT-фахівець перебуватиме за кордоном понад 183 дні, він ризикує потрапити під подвійне оподаткування, отже сплатить податки не лише в Україні, а й у країні перебування.

Водночас валютний рахунок обмежує можливості співпраці нашого фахівця з українськими компаніями. Якщо він, маючи валютний рахунок, працюватиме в українській компанії чи співпрацюватиме з нею, то для продовження отримання офіційної зарплати чи гонорарів у валюті він має  стати іноземцем, і тоді компанія може офіційно сплачувати йому зарплату у валюті або перейти на оплату кешем. В іншому разі платежі будуть заблоковані фінмоніторингом і свої гроші фахівець побачить не скоро. І це вже не кажучи про дозволи на роботу.

А от використання гривневих доходів, як зазначалося вище, обмежено, і у підсумку може залишитися до 300 євро на тиждень.

Отже, обмеження Нацбанку стимулюють принаймі частину IT-фахівців до роботи саме з закордонними компаніями та, відповідно, знижує бюджетні надходження.

Автор Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.