Адвокат-аферист подав позов на клієнта в помсту за скарги в КДКА

«Судово-юридична газета» вже піднімала питання про те, як уберегтися від юристів-аферистів. У відповідь на нашу статтю до редакції почали надходити відгуки постраждалих від неякісної правової допомоги, а також невдоволені вигуки від деяких юристів про те, що клієнти часто винні самі.

Одну з непростих історій ми розповімо сьогодні. Цікава вона тим, що юрист, який провернув аферу, подав на клієнта позов — за те, що той наважився поскаржитися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (!). Забігаючи наперед, відзначимо, що клієнт проживає біля лінії зіткнення зони АТО в Донецькій області, що ще більше ускладнює для нього можливість захищатися.

«Можливо, Вам буде цікаво розповісти читачам, які права і обов'язки повинні бути у адвоката в Україні (і що робити клієнту, коли адвокат почав війну з ним). Можна це зробити навіть на прикладі моєї проблемної ситуації, але тільки без прізвища, щоб, боронь Боже, не почали звинувачувати в тому, що я публічно розповідаю про одного з «успішних» адвокатів України, який зараз успішно намагається нажитися на клієнтах», — пише читач.

Але про все по порядку...

У 2013 р. наш читач (назвемо його А.) уклав договір на надання юридичних послуг з адвокатом і заплатив йому в загальній сумі 3 тис. грн.

Після цього адвокат надіслав підзахисному шаблон необхідного документа, і більше ніяких дій від нього не було.

Наш А. вирішив скористатися своїм правом і подав, починаючи з липня 2015 року, 2 скарги на адвоката в КДКА Одеської області і 2 скарги на адвоката у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ВКДКА). Також він звернувся до місцевого суду з позовом про невиконання умов договору.

Дійшовши до апеляційної інстанції, А. справедливості не добився. Але травнем 2017 р. дізнався, що даний адвокат в помсту вирішив подати на нього позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Ні мало ні багато адвокат вирішив стягнути з А. за скарги 250 тис. гривень (!), обґрунтовуючи це в тому числі і сильними моральними переживаннями (адвокату близько 30 років).

Як справедливо зазначає А., його скарги не можуть вважатися поширенням недостовірної інформації, адже він реалізував своє право на звернення зі скаргою до уповноваженого органу.

Крім подачі позову, за словами А., адвокат вирішив надавати на нього моральний тиск, погрожуючи звернутися в поліцію і ін. держоргани, залякуючи його знайомством з суддями...

Наскільки це співвідноситься з Правилами адвокатської етики, адвокатською таємницею і взагалі здоровим глуздом? «Я думаю це нонсенс, коли в демократичній країні, де всі можуть вільно висловлювати свої думки, хоча б в паперових скаргах...»

На жаль, зазначає А., на його письмові скарги від КДКА Одеської області ніякої реакції немає, у нього немає юридичної освіти і ресурсів, щоб звернутися за допомогою до іншого адвоката і якось захищати свої права.

«Не шукай мене ВКонтакте...»

Відомо, що змагатися з адвокатом (навіть якщо він, як в нашому випадку, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в 2013 р.), — справа невдячна. Адже якщо у вас вже є проблема, з якою ви звернулися до такого афериста, додавати собі ще одну не хочеться. Багато клієнтів, на жаль, відступають. Без юридичної освіти захистити себе непросто.

Розповімо про нашого А. докладніше. У середині 2010 р. він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі. Відповідачем було ТОВ, де він раніше працював. Суд стягнув з роботодавця-підприємства 24,5 тис. грн. На підставі рішення було видано виконавчий лист, і А. звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Однак це не дало позитивного результату в зв'язку з тим, що на момент проведення виконавчого провадження ТОВ вже повністю припинило господарську діяльність, усі робочі, включаючи директора, звільнилися, гроші на рахунках роботодавця випарувалися, а все інше майно продали, передали і подарували.

Виконавець зробив свій висновок, що фактично виконати рішення суду по трудовому спору неможливо і закрив виконавче провадження.

Після аналізу ситуації А., за порадою іншого юриста, вирішив: раз отримати борг по заробітній платі з ТОВ в звичайному приватноправовому порядку не вдається, варто ініціювати кримінальне провадження щодо його директора через безпідставну, навмисну несплату заробітної плати (ч. 1 ст. 175 КК України). На стадії підготовки обвинувального акта А. мав намір пред'явити цивільний позов і знову-таки підтримувати вимоги про стягнення заробітної плати вже не з товариства з обмеженою відповідальністю, а безпосередньо з директора, який не виплатив йому заробітну плату.

Слідчий РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області погодився з точкою зору А., також переконався, що існують підстави для відкриття кримінального провадження. Слідство певний час тягнулося, А. брав участь в декількох процесуальних слідчих діях. Потім слідчий змінив свою точку зору і прийняв постанову про закриття кримінального провадження. Таке рішення А. оскаржив в суді, який скасував акт слідчого, і досудове провадження знову продовжилося. Потім почався військовий конфлікт в Донецьку...

Слідчий вдруге прийняв постанову про припинення провадження, і А. порахував, що потребує юридичної підтримки: став шукати юриста для професійного захисту своїх прав потерпілого.

Знайшов він пана адвоката з Одеси по пошуковій системі в Інтернеті і після переговорів про проблему, вислухавши «про досягнення в юриспруденції, великий досвід в такому роді справ», дав згоду на його допомогу і уклав договір.

Підкреслимо, договір не про правову допомогу, а «на надання юридичних послуг» (ця фатальна помилка, яка надалі призводить до того, що з афериста нічого не візьмеш). Але про це пізніше...

А. відправив адвокату по електронній пошті усі документи і поділився своїм планом: а) контролювати кримінальне провадження за допомогою того правового інструментарію, яким наділений потерпілий КПК; б) знову подати скаргу від свого імені, як потерпілого на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Якщо судом постанову слідчого буде скасовано, тоді — в) продовжувати підтримувати слідство шляхом активної реалізації їм як постраждалим своїх процесуальних прав по юридичній підтримці та управлінню його діями професійним представником; г) якщо виробництво буде рухатися в заданому напрямку, директор ТОВ змінить статус свідка на підозрюваного, а потім обвинуваченого, на стадії висунення обвинувального акту розробити позов і вже в судовому слідстві підтримувати позицію прокурора за звинуваченням в скоєнні злочину за ч. 1 ст. 175 КК, наполягаючи на задоволенні позовних вимог; ґ) також у нього була думка: якщо сам директор ТОВ добровільно сплатить йому заробітну плату, відмовитися від своїх вимог.

Адвокат погодився з його планом і підготував договір на надання юридичних послуг. При цьому він домовився з А., що за правову допомогу на стадії досудового слідства А. повинен сплатити пану адвокату 3000 грн., а якщо вдасться домогтися обвинувального акта, то вже на стадії судового слідства вирішити питання окремого додаткового гонорару. Якщо з цього приводу домовленість буде досягнута (по додатковій оплаті), то адвокат скоректує позов, який вже існував, який подавався до ТОВ, але не дав результату.

Далі суть наданої «правової допомоги» наводимо в табличному варіанті.

З усіх тих обставин, які викладені в табличному варіанті, виходить, що пан адвокат якісно виконав лише один свій договірний «святий» обов'язок: прийняв від А. 3000 грн за послуги, які той очікував, але так і не отримав.

Питання моралі. І договору

Після публікації статті в нашому виданні про злочинні юридичні послуги багато адвокатів обурилися: мовляв, навіщо їм складати договір під кожного клієнта, у них є стандартна форма, і нічого морочитися...

Насправді адвокатам так простіше: коли в договорі все прописано загальними фразами і неясно, що саме вважати його виконанням.

Від цього постраждав і А.

«Адвокат не зміг навіть розробити пристойного договору про надання правової допомоги, який усучив мені для підписання. Коли я ставив підпис, то мав перед собою як приклад мого колишнього представника, з яким ми взагалі не укладали письмового угоди, вона була не потрібна, тому що всі наші відносини, слава Богу, ми погоджували загальноприйнятим методом спілкування, якого дотримуються всі порядні люди... Я вважав, що за своїми професійними і людським якостями всі адвокати схожі на нього, тому письмова угода має вторинне значення — є тільки даниною формальностям. Зрозуміло, при виконанні договору з надання послуг юридичного характеру виникає безліч нюансів, які вкрай важко передбачити і певним чином зафіксувати на паперовому носії інформації. Тому, на мою думку, відносини, які нормують надання правової допомоги, тяжіють до так званим фідуциарних, побудованим на довірі...» — нарікає наш А.

Дійсно, клієнт, коли вступає у відносини з адвокатом, не займається умовами договору, а думає про те, як вирішити свою проблему. Наприклад, дивно б виглядав хворий, який лежить в ліжку і сперечається з лікарем про умови договору на надання медичної послуги. Крім того, клієнт побоюється вносити коригування в договір, щоб згодом не потрапити під критичні зауваження адвоката, що посилається на те, що результат послуги міг бути краще, якби угода була викладена іншим чином.

«Чесно кажучи, на зміст угоди я взагалі не звернув уваги — підписав не дивлячись. Тепер розумію, як вже раніше зазначав, — допустив помилку, але що зроблено, те зроблено», — зазначає А.

«Якщо пан адвокат вважає, що він виконав переді мною договірні зобов'язання, то нехай відповість на прості запитання:

- в якому географічному по розташуванню місті заходиться папка з кримінальним провадженням, що мене цікавить?

- чому адвокат обіцяв мені і суду взяти участь в засіданні, де повинна була даватися оцінка законності постанови про закриття кримінального провадження, проте свою обіцянку так і не виконав?

- після так званого виконання договору, коли я залишився «з носом», чи надав адвокат мені пораду, що робити далі з моєю проблемою?

- і наостанок, якщо він вважає себе справжнім адвокатом, чи може він показати хоч якісь процесуальні документи, написані в мою користь (крім скарги на постанову слідчого на закриття кримінального провадження, яку, по суті, я сам і писав)?», — задає риторичні питання А.

Причина стандартна, і вона, знову ж таки, в договорі... У ньому не було чітко прописано, що ж вважати виконанням. Тому, навіть відправивши простий шаблон документа, адвокат-аферист зміг отримати захист для свого гонорару.

Як зазначає А., він чітко розуміє, що гарантії дають тільки на кладовищі, справжня адвокатська діяльність складна, особливо, коли вона відбувається на стадіях досудового та судового слідства, тяганина може повернутися в будь-яку сторону. Але коли він платив адвокату 3000 грн., він не мав на увазі і не вимагав обов'язкового досягнення кінцевого результату, а розраховував на професіоналізм і порядність захисника...

А. взявся самостійно розробляти позов про відшкодування шкоди, заподіяної неякісним наданням правових послуг. Але справедливості не добився — ні в суді, ні в органах адвокатського самоврядування, які відповідальні за розгляд скарг на недбайливих адвокатів. В помсту, як уже було сказано, він отримав від адвоката позов на 250 тис. грн, тобто іще один головний біль...

Що тепер робити А.? У цю дискусію ми б хотіли залучити наших читачів з боку професійних адвокатів, які, напевно, повинні тримати честь і гідність своєї професії...

Ми ж обов'язково повернемося до цієї теми з новими подробицями.