В GRECO відзначили прогрес судової реформи в Україні

Про це йдеться в останньому Звіті про результати оцінки протидії корупції в середовищі народних депутатів, суддів і прокурорів. Організація звернула увагу на багато аспектів діяльності судової системи України, зокрема висловила занепокоєння фактами тиску на суди і значним скороченням діючих суддів. Не залишилися без уваги і проблеми кваліфікаційного оцінювання суддів і створення Вищого антикорупційного суду.

Прогрес існує

Експерти GRECO в позитивному плані відзначили законодавчі зміни, прийняті в 2016 році згідно з новою редакцією Конституції України, нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Закону «Про Вищу раду правосуддя». Наприклад, в антикорупційній організації звернули увагу на безстрокове призначення суддів Вищою радою правосуддя, а не парламентом, як це було раніше, скасування п'ятирічного випробувального терміну для суддів, обмеження суддівської недоторканності, перехід від чотириланкової до триланкової судової системи. Як позитивні приклади відзначено і розширення повноважень Вищої ради правосуддя, а також скорочення повноважень органів прокуратури.

Втім, в GRECO вважають, що про успіх судової реформи в Україні говорити поки передчасно. «Не дивлячись на широкомасштабні реформи, які створили нові основи для роботи судової влади, необхідно довести ефективність здійснених заходів на практиці», — йдеться в звіті. Така позиція, як випливає з документа, ґрунтується на тому, що довгий час судова система України вважалася політизованою і корумпованою, схильною піддаватися на тиск з боку прокуратури. Факти тиску політиків і прокурорів на суддів, як випливає зі звіту, продовжують мати місце. На думку експертів, органи прокуратури явно зловживають реєстрацією кримінальних проваджень щодо суддів по ст. 375 Кримінального кодексу (Постановлення суддею завідомо неправосудного рішення).

В GRECO також помітили, що чинний Закон «Про судоустрій і статус суддів» не аналізувався ні одним органом Ради Європи. Також стримано експерти висловилися про створення нового Верховного Суду, зазначивши, що досвід конкурсу в цей суд може бути використаний для оновлення та інших судів України.

Тиску на суд бути не повинно

Згідно з результатами опитування, наведеними в доповіді, в 2016 році 5,5% українських суддів (і 6,6% суддів першої інстанції) зізналися в отриманні загроз від прокуратури через відмову виносити «потрібне» прокурорам рішення, а ще частина суддів повідомила, що вони були фігурантами кримінальних проваджень або по ст. 375 КК, або інших статей Кримінального кодексу. У зв'язку з цим в GRECO вважають такий стан речей неприпустимим і рекомендують конкретизувати положення ст. 375 або скасувати її зовсім.

Експерти звернули увагу і на такий український феномен, як діяльність всіляких громадських організацій, політичних діячів і активістів, що регулярно блокують суди і зривають судові засідання. В GRECO прямо назвали такі інциденти «загрозою для незалежності суду». Згідно з даними опитування суддів в 2016 році, 88% опитаних повідомили, що не відчувають себе в безпеці в будівлі суду. «GRECO рекомендує вжити заходів для забезпечення безпеки суддів, щоб вони менше залежали від зовнішнього тиску і корупції», — наполягають автори доповіді.

Без антикорупційного суду нікуди

Є в звіті і відверто лобістські пропозиції. Так, експерти GRECO в цілому згодні, що в Україні повинен бути створений Вищий антикорупційний суд. Це твердження базується на висновку, згідно з яким в Україні після подій Майдану жодна особа не була засуджена за корупційне правопорушення. Деякі респонденти GRECO в Україні переконали експертів організації, що українські суди або навмисне гальмують розгляд таких справ, або просто не мають необхідної кваліфікації для розгляду справ такої категорії.

Хоча, судячи з усього, частина претензій до українських судів обґрунтована, все ж самі українські судді вже неодноразово висловлювалися на тему повільного розгляду корупційних справ, вважаючи, що однією з основних проблем є кадрова криза в судах, недосконале законодавство і далеко не завжди висока якість досудового розслідування. Згідно з останніми даними Верховного Суду України, тільки за першу половину 2017 року вітчизняними судами за корупційні правопорушення до позбавлення волі засуджений 121 громадянин України, 33 людини засуджені до обмеження волі, 17 особам заборонено займатися певним родом діяльності, 4 людини засуджені до громадських робіт. Ще 265 осіб відбулися штрафами, а ще 669 осіб притягнуто судами до відповідальності за корупцію в рамках статей Кодексу про адміністративні правопорушення.

Що характерно, говорячи про необхідність створення Вищого антикорупційного суду, експерти GRECO все ж вважають його «винятковим кроком». «Важливо забезпечити, щоб інституційна структура та процедура призначення суддів в такий суд не порушувала єдність судової системи», — кажуть експерти. Судячи з усього, це означає, що створення так званого окремого органу, який замість ВККС повинен проводити такий конкурс, на чому наполягають українські лобісти антикорупційних судів, неприпустимо.

Про кваліфікаційне оцінювання

В цілому, з урахуванням сформованої в Україні ситуації і необхідності повернення довіри населення до судової влади, в GRECO вважають виправданим проходження всіма українськими суддями кваліфікаційного оцінювання, яке, як відомо, почалося ще на початку 2016 року, а також проведення спеціальної перевірки. У той же час експерти висловили стурбованість, що оцінювання суддів може мати і зворотний ефект, оскільки процес занадто затягнувся. А опитані GRECO українські респонденти і зовсім вважають, що кваліфікаційне оцінювання проходять тільки лояльні до державної влади судді. У експертів також викликає стурбованість, що через проведення кваліфікаційного оцінювання деякі судді відмовляються брати на себе відповідальність і виносити рішення у резонансних, в першу чергу політичних, справах.

Громадськість і судді

Окрему увагу експерти GRECO приділили Громадській раді доброчесності, яка брала активну участь під час конкурсу до Верховного Суду. Експерти прийшли до висновку, що роль Ради доброчесності є спірною. Опитані в Україні респонденти відзначили, що діяльність цього органу може призвести до порушення принципу незалежності судової влади, а його члени нерідко прагнуть підмінити в своїх діях ВККС. Питання викликало і членство в ГРД діючих адвокатів. В цілому, GRECO рекомендує уточнити і конкретизувати повноваження Ради доброчесності.

Єдиний орган судової влади

У звіті фахівців GRECO є і досить радикальні пропозиції. Наприклад, для забезпечення єдності процедури відбору в судді, їх оцінювання та призначення, запропоновано об'єднати ВККС і Вищу раду правосуддя. Доцільність існування ГРД в перспективі зовсім поставлена під сумнів. «Група експертів GRECO закликає українську владу проаналізувати, чи є в дійсності необхідність зберегти такі додаткові органи, як ВККС і Громадська рада доброчесності, в довгостроковій перспективі, якщо реформована Вища рада правосуддя доведе свою незалежність, неупередженість та ефективність на практиці», — зазначили автори доповіді.