Від коней до Євросуду

14:10, 28 липня 2017
Газета: №19-26 (388-395)
Верховний Суд України окреслив межі, в яких можуть бути виконані рішення Європейського суду з прав людини.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

3 липня 2017 року Верховний Суд України виніс постанову №5-46кс(15)17 в справі за заявою Засудженого про перегляд судових рішень по ньому на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

За коней битий

З 1999 р Засуджений займав посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку кримінальної міліції Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області. 4 березня 2001 року відповідно до графіка він перебував в добовому наряді по районному відділенню міліції. Увечері цього дня у відділення був доставлений сільський житель, у дворі якого правоохоронці виявили двоє коней, вкрадених з сільського кооперативу. Затриманий мав надати свої пояснення з цього приводу.

Допитував Затриманого Засуджений. Намагаючись добитися від Затриманого визнання в крадіжці коней, Засуджений кілька разів ударив допитуваного в голову і в живіт. Переконавшись в тому, що визнаватися допитуваний не має наміру, засуджений застебнув наручники на нижній третині передпліччя Затриманого, провівши ланцюг під колінними суглобами. Потім між корпусом і ліктьовими суглобами допитуваного Засуджений вставив заздалегідь заготовлену палицю, розмістивши один її кінець на столі, а інший — на спинці стільця. Далі Засуджений підняв Затриманого за ноги, підвісивши його таким чином між стільцем і столом. У такому положенні допитуваний знаходився 7-9 хв. При цьому Засуджений вимагав від допитуваного визнати свою вину в крадіжці коней.

Внаслідок дій Засудженого Затриманому були заподіяні сильна фізична біль і моральні страждання, принижено його людську гідність, а також порушено конституційне право на особисту недоторканність. Крім цього був завданий підрив авторитету правоохоронних органів і значна шкода охоронюваним законом громадським інтересам.

Справи судові

У 2008 р. судом першої інстанції дії Засудженого були кваліфіковані за ст. 365 Кримінального кодексу — перевищення влади або службових повноважень співробітником правоохоронних органів. Щодо Засудженого було винесено вирок до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на аналогічний термін.

Ухвалою суду апеляційної інстанції, винесеною в 2009 р., вирок першої інстанції залишено без змін. При цьому в строк відбування основного покарання зараховано термін перебування під вартою.

У ВСУ справа не переглядалася.

12 січня 2017 р. постановлено остаточне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Швець та інші проти України». У зазначеному документі ЄСПЛ констатував порушення щодо Засудженого п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та незабезпеченням ефективних засобів юридичного захисту щодо скарг з цього приводу. Серед іншого в мотивувальній частині зазначеного рішення ЄСПЛ підрахував, що провадження у справі ув'язненого тривало 5 років 9 місяців і 4 дні, що є порушенням «розумного строку».

Після вердикту ЄСПЛ Засуджений звернувся до ВСУ з заявою про перегляд судових рішень першої та апеляційної інстанцій на підставі п. 4 ст. 445 Кримінального процесуального кодексу. Він попросив скасувати діючі вирок і ухвалу та постановити щодо нього новий — виправдувальний вирок. Тільки таким чином, на думку Засудженого, могло б бути відновлено його чесне ім'я.

Крім вказівок на порушення розумного строку, Засуджений спробував запевнити ВСУ в своїй невинності, а також в тому, що матеріали кримінальної справи були сфальсифіковані і містили численні порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Оплата без перегляду

Вивчивши матеріали справи, ВСУ дійшов до наступного висновку.

Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції. Також Україна зобов'язалася виконувати рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, в якій вона є стороною. Констатоване ЄСПЛ порушення Конвенції може бути виконано шляхом виплати грошової компенсації, прийняття індивідуальних і/або загальних заходів. Одним з таких заходів дійсно є повторний розгляд справи, включаючи відновлення по ньому провадження.

Звертаючись до ВСУ, Засуджений вказав саме на цей захід індивідуального характеру. У той же час, зі змісту рішення ЄСПЛ слідує, що Суд визнав необґрунтованими тривалість строку кримінального провадження та відсутність ефективних заходів юридичного захисту. А ось про вказівки на те, що права Засудженого було порушено рішеннями національних судів, які спричинили негативні наслідки, які потребують повторного розгляду справи, у вердикті ЄСПЛ не йдеться. Тому визнання порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції національним судом при поновленні провадження не спричинить автоматичного визнання незаконності остаточних судових рішень, винесених раніше.

Крім того, загальні принципи, яких дотримувався ЄСПЛ при розгляді справи, а також присудження грошової компенсації в розмірі 1,5 тис. євро дають підставу вважати, що права Засудженого не можуть бути відновлені в тому обсязі, в якому вони прибували до вчинення порушень.

Також ВСУ звертає увагу на те, що твердження, що містяться в заяві Засудженого, стосуються фактичних обставин справи — Засуджений наводить мотиви і просить ВСУ перевірити докази і дати їм правову оцінку. Таким чином, вимоги Засудженого не стосуються предмета перегляду судових рішень, визначеного ст. 454 КПК і не відповідають змісту повноважень ВСУ.

В задоволенні заяви було відмовлено.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут.

Автор:
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики