За останні 50 років чисельність диких тварин скоротилася на 73% по всьому світу. Йдеться про ссавців, птахів, земноводних, рептилій і риб, за якими вчені здійснюють моніторинг. Відповідні дані оприлюднив Всесвітній фонд охорони природи WWF у звіті «Жива планета» 2024 року.
Причин цьому декілька — втрата та деградація навколишнього середовища, інвазійні види та хвороби. Як результат, найбільший спад чисельності диких тварин помічений у Південній Америці та в Карибському регіоні.
Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін. На викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів. Крім того, виробництво їжі продукує понад чверть таких викидів. А на продовольчу сферу припадає 70% водоспоживання.
Найбільше скорочення популяцій спостерігається в прісноводних екосистемах (85%), за ними йдуть суходільні (69%), а потім морські (56%). Це може вказувати на послаблення екосистем та їхню вразливість, що матиме глобальні наслідки, як-от зникнення лісів Амазонки або коралових рифів. У підсумку це вплине на продовольчу безпеку та добробут людей.
Один із напрямів, яким опікується WWF, — захист осетрових видів риб, які мають світовий рекорд зі зниження популяції. За період із 1970-х їхня чисельність скоротилася приблизно на 90%. Також за останні 20 років на 65% зафіксоване зменшення чисельності амазонських рожевих річкових дельфінів.
«Кризи, пов’язані з втратою біорізноманіття та зміною клімату, виводять природу та екосистеми за межі їхніх можливостей. Це наближає до небезпечних глобальних переломних точок, які загрожують системам життєзабезпечення Землі та дестабілізації суспільства. Ситуація критична, але ми ще не досягли точки неповернення», — заявила генеральна директорка WWF International Кірстен Схайт.
Так, завдяки ефективним зусиллям з охорони довкілля деякі популяції стабілізувалися чи збільшились. Наприклад, у горах Вірунга в Східній Африці субпопуляція гірських горил збільшувалась приблизно на 3% на рік впродовж 2010-2016 рр. Крім того, відновилась популяція європейського зубра в Центральній Європі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.