Крок на шляху особистісного вдосконалення: блог судді Донецького окружного адміністративного суду Вікторії Голуб

Вікторія ГОЛУБ,

суддя Донецького окружного адміністративного суду, кандидат до ВККС,

спеціально для «Судово-юридичної газети»

31 березня 2023 року вийшла моя публікація в «Судово-юридичній газеті» під назвою «Конкурс на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України очами конкурсантки». А саме, я, Голуб Вікторія, суддя Донецького окружного адміністративного суду, приймала участь в оголошеному 21 січня 2022 року Конкурсною комісією з відбору суддів України (далі – Конкурсною комісією) конкурсі на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України). За результатами проведеного відбору я не потрапила до першого списку, який складався із 64 кандидатів, допущених до співбесіди.

На початку квітня цього року було розміщено оголошення про початок конкурсу на зайняття вакантної посади члена ВККС України. Це пов’язано із задоволенням рішенням ВККС України від 27 березня 2024 року заяви члена ВККС України з числа суддів та звільненням його за власним бажанням. І я, як людина наполеглива, хочу ще раз спробувати зайняти цю посаду.

В цій публікації маю на меті поділитись висновками, які для себе зробила за результатами участі у наведеному вище конкурсі, та до чого це призвело.

Після оголошення результатів того конкурсу я задала собі наступне питання: «Чого саме не вистачило мені для перемоги в цьому конкурсі та що я маю зробити?».

Тому наступним кроком було ознайомлення з автобіографіями переможців, які офіційно опублікували після проведення конкурсу та оголошення його результатів. І, насправді, рухатись було куди.

Першим і самим вдалим рішенням, яке я прийняла в минулому році, це успішно скласти іспити до Університету імені Миколаса Ромеріса (Вільнюс, Литва) та почати навчання за програмою підготовки Магістра права «Медіація». Це державний вищий навчальний заклад, акредитований Національним центром оцінювання якості вищої освіти.

Тепер із впевненістю можу стверджувати про користь медіації та необхідність впровадження і застосування її у судовій системі України. Але це тема вже для іншої публікації.

Навчання у вищевказаному університеті відбувається на найвищому рівні англійською мовою. Окрім отриманих знань у сфері медіації я чесно собі зізналась і визнала, що мій рівень володіння англійською мовою є недостатньо високим. Це було прикре відкриття, оскільки при всьому бажанні, щоб надолужити рівень володіння будь-якою мовою необхідний тривалий час. А навчання відбувається вже зараз. І рівень викладачів та користь інформації, якою вони щиро діляться зі студентами, викликає єдине бажання – не пропустити ані слова. Із приємної новини – так ось вона та сама мотивація для підвищення рівня англійської мови, яку я стільки років чекала! Отже, до навчання в університеті додались ще заняття англійською мовою.

Навчання паралельно в аспірантурі Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Право» також є викликом самій собі та поштовхом для подальшого професійного розвитку.

Єдине, чого я ще не вмію – це бути публічною особою. Мені завжди здавалось, що робота суддею та публічність речі несумісні. З іншої сторони, я згодна з висловлюванням члена Конкурсної комісії, що важко вибирати людей, щодо яких відсутня будь-яка інформація, щоб краще зрозуміти, що це за особистість та залишаються лише сухі факти. Тож є куди рухатись і в цьому напрямку. Але й в цьому напрямку є досягнення. Наприклад, у лютому 2024 року на ІV Міжнародному науковому симпозіумі «Сталий розвиток – стан та перспективи» презентувала тези по темі дисертації під назвою «Щодо перерозподілу бюджетного фінансування діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій в системі Міністерства внутрішніх справ України».

Підбиваючи підсумки, хочу зазначити наступне. Якщо повернутись у минуле та проаналізувати результат участі у конкурсі на зайняття вакантних посад членів ВККС України, з впевненістю можу стверджувати, що для мене це був потужний поштовх для руху вперед, незважаючи ні на які перепони. І це при тому, що, на превеликий жаль, не потрапила на першу співбесіду та не отримала такий цінний зворотній зв'язок від членів Конкурсної комісії. Головне робити правильні для себе висновки, які спонукають для наступних дій, а не залишають бездіяти на тому самому місці.

Якщо моя історія стане корисною хоч одній людині – ця публікація написана не даремно. Звичайно ж, буду рада зворотному зв’язку.

Фрагменти з цієї публікації я розмістила в мотиваційному листі для участі у новому конкурсі на зайняття вакантної посади члена ВККС України. Тож далі буде…

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.