В Минюсте объяснили особенности процедуры взыскания алиментов с находящегося за рубежом лица при наличии решения суда Украины

• Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року,
• Конвенції про  визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання 1973 року,
• Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.

Україна також є стороною багатьох двосторонніх міжнародних договорів про правову допомогу у цивільних справах, положення яких передбачають взаємне визнання і виконання судових рішень у цивільних справах, і на підставі яких можливо вирішити питання про визнання та виконання рішень судів на території іноземних держав. Перелік міжнародних договорів з питань міжнародно-правового співробітництва у цивільних та кримінальних справах розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Перевірити чинність договорів у відносинах з певною державою можна за посиланням.

До 29 грудня 2023 року для України діє Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року у редакції Протоколу до неї, що регулює питання стягнення аліментів і визнання судових рішень у цивільних справах (у тому числі щодо аліментів) у відносинах з державами СНД (за винятком росії і білорусії, у відносинах з якими дію цієї Конвенції зупинено).

Для належного виконання положень зазначених міжнародних договорів затверджені:

• Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54;
• Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 № 121/5;
• Інструкція про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України  від 15.09.2017  №2904/5.

З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України.

У більшості випадків це:

• засвідчена належним чином копія судового рішення;
• довідка про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення;
• довідка стосовно виконання частини рішення або невиконання рішення на території України;
• якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні - довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду, та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи.

Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і скріплюються гербовою печаткою суду України.

До клопотання та документів, що до нього додаються, надається їх переклад на мову запитуваної держави або на мову, визначену міжнародним договором України.

У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін'юсту через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ для направлення до компетентного органу іноземної держави. Клопотання  про  визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до компетентного суду іноземної держави.

Рішення суду України підлягає виконанню на території іноземної держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної державі відповідно до законодавства цієї держави.

За відсутності судового рішення про стягнення аліментів

Згідно з частиною четвертою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» однією з підстав визначення підсудності справ судам України є факт проживання позивача у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства в Україні.

Згідно зі статтею 77 цього Закону підсудність судам України є виключною, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.

Статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За наявності відповідних підстав для визначення підсудності справи судам України заявник має право звернутися до суду України із позовною заявою і після винесення судом України такого рішення можливо звертатися до компетентних органів іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

У інших випадках вбачається доцільним звертатися до держави, суди (органи) якої компетентні розглядати справу про стягнення аліментів.

Щодо осіб, які перебувають на території рф

Між Україною та росією відсутні чинні міжнародні договори, які б регулювали питання співробітництва компетентних органів щодо взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах.

За відсутності міжнародного договору питання щодо виконання рішення суду України на території іноземної держави на основі принципу взаємності може бути порушено, якщо це передбачено законодавством іноземної держави.

Зацікавлена особа може звернутись з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентних органів іноземної держави безпосередньо або за посередництвом адвоката (участь адвоката може бути передбачена як обов'язкова законодавством іноземної держави в окремих категоріях справ).

При розгляді компетентними органами будь-якої держави питання про визнання і виконання іноземного судового рішення, до увагу береться компетенція суду, що постановив рішення, підтвердження про участь боржника у розгляді справи або його належне повідомлення про розгляд справи і про вручення боржнику копії рішення.

Справа про визнання і виконання іноземного судового рішення розглядається, якщо на території відповідної держави проживає боржник або знаходиться належне йому майно.

Перелік документів, що надаються разом з клопотанням про визнання і виконання, а також вимоги щодо їх засвідчення, за відсутності міжнародного договору визначаються законодавством тієї держави, де вимагається виконання», — сообщили в Минюсте. 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.