Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Дніпро повідомило практично-правові аспекти запиту на публічну інформацію. Про це йдеться на офіційному сайті відомства.
«Право на отримання публічної інформації передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України.
Разом з тим, право на доступ до інформації гарантовано низкою міжнародно-правових актів, серед яких Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини, Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка вважається публічною, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» та Закон України «Про інформацію».
Проте на сьогодні реалізація права на отримання публічної інформації має ряд особливостей, котрі слід враховувати при зверненні за її отриманням.
У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, а також у інших розпорядників, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Розпорядники інформації — коло суб’єктів, які мають визначені законом обов’язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, що знаходиться у їхньому володінні.
Розпорядниками інформації визнаються:
1) суб’єкти владних повноважень — органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, — стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, — стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;
4) суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, — стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
(Згідно зі статтями 12-13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Запит можуть подавати: фізичні особи; юридичні особи; об’єднання громадян без статусу юридичної особи.
Вищевказані запитувачі мають рівні права на публічну інформацію.
Суб’єкти владних повноважень не можуть подавати запит на доступ до публічної інформації.
(Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Запит може бути розглянутий і швидше – у разі якщо він стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян. У такому випадку відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Проте важливо пам’ятати, що клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
Також необхідно враховувати, що якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
У відповідності до норм чинного законодавства достатньо вказати ім’я запитувача та адресу для отримання відповіді.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Водночас запит має містити таку інформацію:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Отже, запитувач може обрати будь-який зручний спосіб для подання запиту.
Законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Так, запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного номеру), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань. Запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.
Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачені вимоги до запиту, зокрема: запит має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо це відомо.
За нечіткості формулювання запиту розпорядник інформації може звернутись до запитувача щодо уточнення або переформулювання запиту. Разом з тим, уточнення змісту запиту не перериває строку відповіді на запит, передбаченого Законом України «Про доступ до публічної інформації». Якщо ж відповіді на прохання не отримано, виникає ситуація, коли запит не оформлений відповідно до вимог Закону, що є правовою підставою для відмови запитувачу в задоволенні запиту.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» не вимагає від розпорядника завіряти копії документа, що надається у відповідь на інформаційний запит.
Проте у відповідності до норм чинного законодавства України розпорядник інформації зобов’язаний надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації, а також оновлювати оприлюднену інформацію», — йдеться у повідомленні.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, коли відмова у задоволенні запиту на інформацію є неправомірною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.