Платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (пп. 17.1.5 ПКУ), а контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Про це нагадує пресслужба Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Також п. 19-1.1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19-3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу (пп. 19-1.1.24 ПКУ).
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп. 41.1.1 ПКУ).
Згідно з п. 100.2 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
У той же час п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №574, передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.
Згідно з п. 2.1. Порядку №574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
Платники за своїм бажанням можуть звертатися за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) на суми, більші 3 млн. грн., до Державної податкової служби України, однак таке звернення не позбавляє їх обов’язку подати відповідну заяву до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (Центрального, Східного, Західного, Південного, Північного).
Отже, подання заяви до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) є обов’язковим в усіх без виключення випадках звернення за розстроченням (відстроченням).
Пунктом 100.13 ПКУ передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – Міністерством фінансів України.
У зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», ДПС разом з Міністерством фінансів України здійснюється робота по приведенню положень Порядку №574 у відповідність до законодавства. Наразі зазначений підзаконний акт не затверджено.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, в яких випадках виникає право податкової застави.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.