Як відбувається держреєстрація права власності на підставі рішення суду про витребування майна

Протиправне заволодіння нерухомим майном, як правило, змушує власника  у судовому порядку витребувати своє майно від незаконного набувача.

Після отримання позитивного рішення у такій справі перед власником постає питання щодо внесення відповідних змін у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Про особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння розповідає заступник директора департаменту Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Олена Антонюк.

«Судове рішення (рішення чи постанова) про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння дає підстави для внесення до ДРРП запису про право власності позивача щодо витребуваного на його користь майна.

Разом з тим, власнику, який виграв судовий спір та отримав відповідне рішення суду, що набрало законної сили, при зверненні до державного реєстратора з метою внесення запису до ДРРП про право власності на нерухоме майно доцільно враховувати певні нюанси», - зазначає Олена Антонюк.

По-перше, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду заявник має подати також документ, на підставі якого виникло це право власності (правовстановлюючий документ).

Слід розуміти, що судове рішення про витребування на користь позивача майна із чужого незаконного володіння є актом захисту вже наявного права, яке виникло у позивача на певній правовій підставі (наприклад, у порядку спадкування або на підставі договору купівлі-продажу). 

Зверніть увагу, що відповідно до постанови Уряду від 28.04.2021 № 509, якою внесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не потрібно подавати правовстановлюючий документ на нерухоме майно лише у випадку, якщо право власності цього власника на майно раніше вже було зареєстроване в ДРРП.

Якщо ж за позивачем раніше не було зареєстровано право власності у ДРРП, проте він не подає державному реєстратору документ, на підставі якого у нього виникло право власності на нерухоме майно, то державний реєстратор має зупинити розгляд відповідної заяви про державну реєстрацію права власності.

У такому випадку доцільно враховувати, що якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав подає зазначений документ, державний реєстратор відновлює розгляд заяви. У разі ж ненадання заявником зазначеного документа у наведений строк державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

По-друге, оскільки йдеться про державну реєстрацію, яка проводиться на підставі судового рішення, то державний реєстратор має провести нормативно передбачену перевірку копії судового рішення, поданої для державної реєстрації.

Для цього державний реєстратор використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що дозволяють встановити наявність такого судового рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, а також його відповідність поданій заявником копії.

Відсутність судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень робить неможливою самостійну перевірку державним реєстратором поданої заявником копії судового рішення.

У такому разі державний реєстратор запитує копію відповідного судового рішення, засвідчену в установленому порядку, від суду.

Не змінює зазначеного алгоритму дій державного реєстратора факт подання йому засвідченої копії судового рішення, а також листа суду, отриманого заявником на підтвердження, що таке рішення судом ухвалювалося.

«Зверніть увагу, що направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - каже експерт.

По-третє, слід розуміти, що запис про право власності позивача на підставі рішення суду про витребування на його користь нерухомого майна вноситься державним реєстратором виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно на час прийняття відповідного рішення державним реєстратором зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Отже, якщо на момент державної реєстрації право власності вже зареєстроване за іншою особою, ніж та, в якої суд витребував майно на користь позивача, заявнику має бути відмовлено у проведенні такої реєстрації.

«Для уникнення таких ситуацій доцільно при зверненні до суду заявляти клопотання про забезпечення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача шляхом арешту майна та заборони вчинення щодо цього майна реєстраційних дій», - наголошує Олена Антонюк.

Також «Судово-юридична газета» писала, які правила поводження з майном, яке виступає заставою.

Додамо, що ми повідомляли, як змінити цільове призначення земельної ділянки за межами населеного пункту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.