Вимоги до тексту та короткого змісту нормативно-правового акта: що треба врахувати

Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Дніпро нагадало загальні вимоги до тексту нормативно-правового акту. Інформацію оприлюднили на офіційному сайті відомства.

І. Загальні положення

Вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, встановлені в Типовій інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та/або Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

Нормaтивно-прaвовиий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповновaженими нa це суб’єктaми нормотворчості, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб; встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

Основою будь-якого документа є текст, який має чітко й переконливо відображати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи.

Текст - це головний реквізит службового або іншого документа, що розкриває його зміст.

Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень і вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він оформлюється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм.

ІІ. Загальні вимоги до тексту нормативно-правового акта

1.Текст документа містить інформацію, для фіксування якої його створено. Інформація в тексті документа викладається стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно. Документ не повинен містити повторів, а також слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Під час складання документів вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності та емоційності.

Текст документа оформляється у вигляді суцільного зв’язного тексту, анкети чи таблиці або шляхом поєднання цих форм.

Суцільний зв’язний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії. Така форма викладення тексту документа використовується під час складання положень, порядків, правил, розпорядчих документів і листів.

Текст, як правило, складається з вступної, мотивувальної та заключної частин. Вступна частина містить підставу, обґрунтування або мету складення документа, мотивувальна - обґрунтування позиції установи, в заключній - висновки, пропозиції, рішення, прохання.

Тексти складних і великих за обсягом документів (положення, правила, інструкції, огляди, звіти тощо) поділяються на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумеруються за допомогою римських або арабських цифр без/з крапкою або дужкою. Абзац пункту та підпункту починається з відступу від лівого поля сторінки без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка. Визначення термінів у нормативно-правовому акті наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку.

2.Форма анкети використовується у разі викладення у цифровому або словесному вигляді інформації про один об’єкт за певним обсягом ознак. Постійною інформацією в анкеті є узагальнені найменування ознак, за якими проводиться опис об’єкта, а змінною - конкретні характеристики.

3.Таблична форма документа використовується у разі викладення у цифровому або словесному вигляді інформації про кілька об’єктів за рядом ознак. Заголовки граф таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки - з малої літери.

Крапки в кінці заголовків і підзаголовків граф не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф та рядків таблиці повинні бути викладені іменником у називному відмінку однини. У заголовках і підзаголовках рядків і граф таблиці вживаються лише загальноприйняті умовні позначення і скорочення. Графи таблиці, які розміщуються на кількох сторінках, нумеруються. На другій та наступних сторінках таблиці зазначаються номери граф, а також у верхньому правому кутку - слова “Продовження додатка”.

4.Спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися під час застосування наступних нормативних положень, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об’єднуються в розділ “Загальні положення”. В окремі розділи об’єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання документа.

5.Текст документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій. Складність предмета правового регулювання не може бути виправданням ускладнення викладу самого документа.

Різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається.

Слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини.

У тексті нормативно-правового акту вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій, в тексті розпоряджень, документів, що затверджуються  постановами, і додатків – скорочені. Слово “України” при найменуваннях  центральних органів виконавчої влади не зазначається.

Застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття.

Текст нормативно-правового акту не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень. 

Наприклад: КВЕД, УКТЗЕД, ЄДРПОУ.

Слід уникати вживання недоречних словосполучень, зокрема таких, як покарання у виді (можливий варіант  – такий вид покарання, як), оподаткування податком (слід  – обкладення податком), стихійні лиха (в українській мові  – лише однина), сплачені платежі (слід  – внесені платежі), продовження ліцензії (слід  – продовження строку дії ліцензії), не віднесені до цінних паперів (слід  – не належать), інші терміни застосовуються у значенні законів з питань ( слід  – у значенні, наведеному у законах з питань), відсоток від розміру (слід  – відсоток розміру), документ направляється (слід  – надсилається, подається), уступка вимог (слід  – відступлення).

Нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію, оскільки нормативно-правовий акт регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання. Для полегшення застосування норм і уникнення різного тлумачення кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо нормативно-правовий акт (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов’язково зазначається у тексті нормативно-правового акту.

6.Посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. Посилання на норми документа, затвердженого іншим актом, застосовується з метою забезпечення стислості тексту нормативно-правового акту. Посилання на норми документа, затвердженого іншим органом державної влади, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати.

Посилання на норми документа, затвердженого іншими органами державної влади, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення   “цього Положення” або “цього пункту”, за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт.

7.Визначення термінів обов’язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, у нормативно-правовому акті  з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України.

Наприклад: У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»

Пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни  наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі.

ІІІ. Загальні вимоги до короткого змісту (заголовку)

1.Заголовок до тексту (короткий зміст) документа повинен містити стислий виклад суті документа. Заголовок до тексту документа (короткий зміст), обсяг якого перевищує 150 знаків (п’ять рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Заголовок (короткий зміст) відповідає на питання “про що?”, “кого?”, “чого?”. Наприклад: наказ (про що?) про надання відпустки; лист (про що?) про організацію наради, протокол (чого?) засідання атестаційної комісії; посадова інструкція (кого?) головного спеціаліста.

2.Заголовок до розділу (підрозділу) – назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів.

Раніше ми писали, що Стефанчук пропонує оновити механізм подолання колізій під час застосування нормативних актів.

Також, у Стефанчука пропонують переписати положення про дію нормативних актів у часі та просторі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.