Які особливості отримання спадщини дитиною

У Міністерстві юстиції України повідомляють, що кожен має право визначати долю свого майна після смерті, оформивши заповіт. Він надає можливість заповісти своє майно будь-кому, чи то фізичній особі, чи юридичній (підприємству, установі, організації), або навіть на користь держави. І при цьому немає значення, чи є у потенційних спадкоємців родинні відносини зі спадкодавцем. Крім того, заповідаючи своє майно, спадкодавець має право позбавити будь-кого зі спадкоємців за законом права на отримання своєї частки у спадщині.

Між тим, законом визначене коло осіб, які незалежно від змісту заповіту мають право на обов'язкову частку у спадщині. Зокрема, це:

• малолітні,
• неповнолітні,
• повнолітні непрацездатні діти спадкодавця.

До них також відносяться діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На що вони мають право?

Такі діти мають право отримати половину своєї частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

«За загальним правилом, щоб прийняти спадщину, потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця», - повідомляють у Мін’юсті.

Згідно з частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Діти не зобов’язані подавати нотаріусу заяву про прийняття спадщини і вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо не відмовилися від неї в порядку, встановленому законом.

Зауважимо, що дитина вважається такою, що прийняла спадщину, навіть якщо на момент смерті спадкодавця проживала окремо.

Для оформлення спадкових прав дитини заяву до нотаріуса подають:

• від імені малолітньої (дитина до 14 років) або недієздатної дитини – її батьки, (усиновлювачі), опікун;
• при досягненні 14-ти років дитина має право самостійно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. При цьому згода батьків, усиновлювачів, піклувальників та органу опіки та піклування не вимагається.

Важливим у питанні прийняття спадщини дітьми є обґрунтована необхідність у цьому, оскільки до складу спадщини входять не лише права, а й обов’язки. Це означає, що якщо спадкодавець отримав кредит і за життя не виплатив його, обов’язок зі сплати кредиту переходить до спадкоємців. Щоправда, на спадкоємців покладається обов’язок задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

«Якщо вартість зобов’язань буде дорівнювати вартості спадкового майна, вступати дитині у спадщину недоцільно, адже це може призвести до виникнення проблем у майбутньому: реалізація майна, оформлення документів, сплата податків, розрахунки з кредиторами тощо», - зауважують у міністерстві.

Тому, закон надає можливість неповнолітній особі віком від 14 до 18 років відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника й органу опіки та піклування.

У свою чергу, від імені малолітньої, недієздатної особи відмовитися від прийняття належної їм спадщини можуть батьки (усиновлювачі), опікун, однак лише з дозволу органу опіки та піклування.

Обов’язковою умовою належного оформлення спадщини, до складу якої входить майно, права на яке підлягають державній реєстрації, є отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення 6 місяців з дня відкриття спадщини.

«Звертаємо увагу, що видача свідоцтва про право на спадщину часом не обмежена, тому отримати свідоцтво можна будь-коли», - додають у Мін’юсті.

Також «Судово-юридична газета» пояснювала, коли договір оренди землі вважається укладеним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.